7 класс, русский язык

Урок за 30 октября

 Тема .Контрольная тестовая работа по темам «Лексикология. Фразеология», «Морфология. Орфография (Имя существительное. Имя прилагательное)»

1.Запишите дату и тему урока

2.Выполните задания контрольной работы

 

1.     Найдите «лишнее» в рядах:

А) магазин, лавка, киоск, школа, супермаркет;

Б) приобретать, покупать, положить, продавать;

В) дорогой, качественный, трудолюбивый, ценный.

Составьте тематическую группу «Космос».

 

2.     Укажите предложение без речевой ошибки:

А) Весной прилетают пернатые птицы.

Б) В книге все написано ясно и понятно.

В) В школе организован технический кружок.

Запишите предложения в исправленном виде.

 

3.     Найдите соответствия фразеологизмам:

Капля в море                               очень близко

Рукой подать                               очень похожи друг на друга

Как небо и земля                         очень малое количество

Как две капли воды                     сильно различаться

Составьте с фразеологизмами предложения.

 

4.     Укажите группу несклоняемых существительных:

А) аллея, терраса, дорога;

Б) кафе, шоссе, радио;

В) путь, имя, газета.

Просклоняйте по падежам существительные черемуха, иней, дочь.

 

5.     Укажите существительные І склонения:

А) совесть, мать, дочь, помощь;

Б) сила, мужчина, воля, дядя;

В) урок, конь, слово, сердце.

Приведите примеры существительных ІІ склонения.

 

6.     Укажите группу прилагательных, которые написаны без ошибок:

А) бетонный, ветренный, телефонный;

Б) истинный, равнинный, машинный;

В) стекляный, кожаный, земляной.

Исправьте, запишите в исправленном виде.

 

8 клас, українська література

Урок за 30 жовтня

Тема.Література рідного краю. Поетична Глухівщина. Загальна характеристика розвитку поетичного слова Глухівщини.

 

1.Запишіть у зошити дату і тему уроку

2.Самостійно знайдіть відомості про поетів Глухівщини, їх твори (хоча б одного), підготувати повідомлення і виразне читання віршів на наступний урок

 

1.   

8 клас, українська мова

Урок за 30 жовтня

Тема. Розвиток мовлення. Контрольний докладний письмовий переказ розповідного тексту з елементами опису пам’яток історії й культури в публіцистичному стилі (за складним планом) з використанням прикладок.

1.     Запишіть дату і тему уроку

2.      Актуалізація опорних знань

- Назвіть відомі вам стилі мовлення.

- Назвіть типи мовлення,  ознаки,  характерні їм.

Типи мовлення	Основні функції	На яке питання дається відповідь у висловлюванні	Будова висловлювання
Розповідь	Повідомлення про події	Що робить персонаж?	Експозиція, зав’язка, кульмінація, розв’язка
Опис	Словесне зображення предмета, істот, явищ природи	Яким є предмет, істота, місцевість, явище природи?	Певна послідовність ознак, що відображають предмет
Роздум	Доведення або пояснення чогось	Які причини подій? Чому предмет чи особа такі?	Теза, аргументи, висновки

 - Що ми описували з вами раніше?

- Що таке пам'ятка історії й культури?

Пам'ятка – це предмет матеріально-духовної культури минулого.

- Які види пам'яток ви знаєте?

За призначенням: культурні, оборонні, громадські. За властивістю: рухомі, нерухомі. За походженням: пам'ятки народної архітектури та пам'ятки стильової архітектури.

- Чим відрізняється пам'ятка від пам’ятника?

Пам'ятник – це скульптурна споруда.

 

3.     Прочитай текст

Софія Київська

Духовність… Ми знаємо, що починається вона з прадавніх коренів нашого роду, народу, про який увесь світ дізнався, слухаючи чарівний голос куполів величного Софійського собору, збудованого десять століть тому. Стоїть він і досі під небом історії як символ українського народу, як його мудрість і сила, талант і слава, як квіт його душі.

Відвідати собор необхідно, тому що це один із найстарішіх храмів Східної Європи. Софія в Києві перегукується з храмом Софії в Константинополі. Мозаїка та фрески збереглися ще із часів будівництва, отже, їм тисяча років. Мозаїчна Оранта – неперевершений витвір мистецтва. У соборі є гробниця Ярослава Мудрого. Софія Київська внесена до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Із дзвіниці висотою в 76 м відкривається прекрасна панорама столиці. Можливо, саме в цьому соборі захована давня велика бібліотека Ярослава Мудрого. На стінах храму є давні «графіті», які залишали кияни ще в ХІ-ХІІ ст. Це головний храм Київської Русі. Протягом десяти століть стіни Софії захищають наш народ і запрошують поринути в казкову подорож крізь віки. Рушаймо!

«Софія Київська» – Національний заповідник, який було засновано 1934 року. Його територія відповідає межам кафедрального Софійського монастиря, заснованого близько 1663 року Петром Могилою. З того часу тут розташовано резиденцію київських митрополитів. Храм, присвячений Софії – Премудрості Божій, споруджено Ярославом Мудрим у 1037 році на місці переможної битви великого князя київського з печенігами. Він був композиційним центром града Ярослава.

Чи знаєте ви, що Софія Київська становить собою п’ятинефний хрестокупольний храм, який прикрашають 13 бань різного розміру? У ХVІІ столітті, за доби гетьмана Івана Мазепи, були проведені відновлювальні роботи: стіни забілено, відреставровано галереї, створено інший дах, фігурні фронтони, прикрашено фасади.

Інтер’єр собору оздоблено розписами. Уявіть мозаїки,  які вражають кольорами та відтінками, що змінюються залежно від кута зору. Найбільш відомою композицією є зображення Марії Оранти на золотому тлі. Дзвіниця має вигляд чотириярусної споруди блакитного та білого кольорів із ліпниною.

На території заповідника також є багато службових будівель монастиря: Трапезна палата, палац митрополита, бурса, Братський корпус, Консисторія, Південна брама та Монастирський мур.

Національний заповідник «Софія Київська» вистояв під час воєн, зазнав змін, але зберіг свою значущість і велич.

Ми повинні цим пишатися. Ми зобов’язані вбирати в себе духовні витоки, дорогоцінні набутки минулих віків, бо це пам'ять для нас і наших дітей, дух предків, який допомагає нам усвідомити себе як етнос, пройнятися гордістю за свою землю-матінку й вистояти, примножити надбання минулого й передати «лист у вічність» прийдешнім поколінням (С.Тимченко).

 

4.     Словникова робота

·        Пояснити лексичне значення слів.

-         Купол – опуклий дах у формі півкулі.

-         Кафедральний собор – собор, у якому править службу місцевий єпископ.

-         П’ятинефний – той, який має п’ять нефів.

-         Неф – витягнуте в довжину приміщення, відокремлене рядом колон або стовпів.

-         Мозаїка – візерунок, зроблений із окремих, щільно припасованих один до одного й закріплених на цементі різнокольорових шматочків скла, камінців.

-         Фреска – картина, написана фарбами по свіжій вогкій штукатурці.

-         Графіті – стародавні написи й малюнки, зроблені гострими предметами на посудинах, стінах.

-         Фасад – зовнішній, лицьовий бік будівлі.

-         Дзвіниця – вежа для дзвонів на церкві або окрема будівля із дзвонами.

5. Складання плану

            План (орієнтовний)

1.     Голос Софійського собору – це голос духовності.

2.     Причини, які спонукають відвідати собор.

3.     «Софія Київська»  – Національний заповідник:

а)територія історичної пам’ятки;

б) місце переможної битви.

4.     Зовнішній вигляд Софії Київської:

а) п’ятинефний хрестокупольний храм;

б) зміни Софії Київської за Івана Мазепи;

в) інтер’єр собору;

г) службові будівлі монастиря.

5.     Софія Київська – це «лист у вічність».

 

6.Повторне читання тексту

7.Написання переказу

 

11 клас,  література

Урок за 28 жовтня

Тема. Михайло Опанасович Булгаков. «Майстер і Маргарита».

Життєвий і творчий шлях М.Булгакова. М. Булгаков і Україна. Конфлікт митця з владою в умовах тоталітарної радянської системи. 

Роман «Майстер і Маргарита» як «роман-лабіринт» зі складною філософською проблематикою. Культурні та літературні джерела твору.

Взаємодія трьох світів у творі: світ радянської дійсності, біблійної давнини та фантастичної «дияволіали». Особливості композиції («роман у романі») та оповідної структури.

 

1.     Запишіть дату і тему уроку

2.     Перегляньте відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=MtvFvatoo9M

3.     Складіть і запишіть у зошити ланцюжок життєвих подій письменника.

4.     Опрацюйте матеріал

Особливості композиції твору

Роман «Майстер і Маргарита» побудований за допомогою композиційного прийому «роману в романі», він поєднує роман Майстра про біблійну історію зіткнення Ісуса і Понтія Пілата та роман про самого Майстра. Дія фабул відбувається відповідно у 29 і 1929 роках від Різдва Христового, й таким чином, вони розвиваються ніби одночасно. Це дає змогу письменникові розглядати сучасність із позиції вічності та крізь призму християнських цінностей.

Теорія літератури

«Роман у романі» — прийом, який дає змогу Булгакову вставити в роман про сучасне письменнику життя і про долю Майстра (написаний в дусі фантастичного реалізму) роман з античного життя (роман-міф), який нібито пише герой — Майстер. На перший погляд це два абсолютно не пов’язаних одне з одним оповідання ні за змістом, ні навіть за виконанням. Виникає враження, що їх справді писали різні люди: яскраві фарби, фантастичні образи, химерний стиль у сучасних картинах і дуже точний, строгий, навіть дещо урочистий тон у романі про Понтія Пілата, який витримується в усіх біблійних главах.

Композиція роману побудована за принципом контрапункту, тобто поєднання різних, відносно незалежних сюжетних ліній, які розвиваються з різною швидкістю. Це зумовлює певну поліфонію твору, його узагальнювальний характер. Особливістю композиції є також те, що епічна оповідь поєднується з ліричними відступами, у яких виявляється авторська позиція.

Булгаков майстерно поєднує «московські» та «єршалаїмські» розділи твору: він використовує майже дослівні повтори тих самих речень наприкінці розділу і на початку наступного.

ВИСОКА ПОЛИЦЯ

У побудові роману вбачається вплив Григорія Сковороди, у трактаті якого «Потоп зміїний» викладено концепцію про існування трьох світів: земного, космічного й біблійного; кожен із них має дві сторони — зовнішню (ту, що всі бачать) і внутрішню (невидиму). Використання мотивів Сковороди допомагає письменнику розкрити прихований зміст життя і показати його справжню сутність.

ТРИ СВІТИ В РОМАНІ

Єршалаїмський (біблійний)	Московський (земний)	Фантастичний (космічний)
Ієшуа Га-Ноцрі, Понтій Пілат, Левій Матвій, Іуда та інші	Берліоз, Римський, Варенуха, Ласточкін та інші	Воланд і його почет (Азазелло, Коров'єв-Фагот, кіт Бегемот, Абадонна, Гелла)
Герої утворюють типологічні паралелі (наприклад, Майстер виявляється багато в чому близьким Ієшуа Га-Ноцрі, він так само прагне до істини. Воланд — Понтій Пілат — професор Стравінський представляють у трьох світах образи влади

 

Роман «Майстер і Маргарита» часто називають романом-лабіринтом. Іноді читачеві здається, що рухатись на його сторінках можна в різних напрямках, але врешті-решт все сходиться в одній точці — заключному акорді грандіозного фіналу.

Така художня структура твору — не просто витвір фантазії митця. Змальовуючи різні світи, Булгаков наголошував на розриві між ними. Люди живуть на Землі і не думають про Бога, про Всесвіт. Злободенні проблеми відсунули на другий план вічні цінності. Чи не означає це, що світ утратив свою духовну ціль і летить у прірву...

5. Проблеми:

•            морального вибору;

•            взаємин особистості з владою;

•            віри та безвір’я;

•            кохання;

•            честі й справедливості;

•            бездуховності, міщанства;

•            співвідношення добра і зла;

•            істини;

•            ролі мистецтва та ін.

Домашнє завдання    Письмово дати характеристику одному із світів, зображених у творі( світ радянської дійсності, біблійної давнини та фантастичної «дияволіали»), знати зміст роману "Майстер і Маргарита"

 9 кл літ.

Мій дух як ніч. О, грай скоріш!
Я ще вчуваю арфи глас,
Нехай воркує жалібніш
І тішить слух в останній час.
Як ще надія в серці спить,
Її розбудить віщий спів.
Як є сльоза, вона збіжить,
Поки мій мозок не згорів.
Але суворо й смутно грай,
Додай жалю в свій перший звук.
Молю тебе, заплакать дай,
Бо розпадеться серце з мук.
Воно в собі терпить давно,
Давно вже в ньому вщерть образ,
Як не поможе спів, воно
Од мук тяжких порветься враз!

Хотів би жити знов у горах
Дитям безжурним, як колись,
Блукать між скель, в морях суворих
Між хвиль розбурханих нестись.
Моя ж душа, мов птах прип'ятий,
Що прагне скель і висоти,
Страджае в Англії пихатій,
В краю лукавства й німоти.

Дай утекти мені, талане,
На лоно урвищ і горбів,
Забудь всі титули й кайдани,
Лаку з вельможних і рабів.
Веди мене на хмурі скелі,
Де стогне грізний океан,—
Верни в дитинства дні веселі,
Дай серцю відпочить од ран.

Я мало жив, та відчуваю:
Чужий я в цьому світі лжі.
Навіщо ж темрява ховає
Той знак останньої мела?
Я спав, я снив про щастя, доки
Не заступив тих марень гніт,—
То, Правдо, промінь твій жорстокий
Вернув мене у ниций світ.

Кого любив — давно нема вже,
Та й друзі розійшлись, як дим.
Надію втративши назавше,
Вже й серце стало крижаним.
Хай інколи тамує келих
Скорботу й біль, нехай уста
Сміються між питців веселих,—
Я серцем завжди сирота.

Як слухать ляси разуразні
Не друзів і не ворогів,
Кого у тлум строкатий блазнів
Маєтність або сан привів!
Де ж друзів коло? Чом не склалась
Та приязнь вірна і свята?
Набрид мені вертепний галас
І втіх нещирих марнота.

А ти, о Жінко, світоч вроди,
В тобі розрада і любов,
Та в серці в мене стільки льоду,
Що я й до тебе охолов.
Цей світ лукавства і облуди
Я б промінять на край хотів,
В якому вільно дишуть груди
Між темних урвищ і хребтів:

Туди б, з незлобним серцем, в бурю,
На те безлюддя, до стихій!
Волію пустку дику й хмуру,
Таку ж, як дух похмурий мій.
О, як мені з душного світу,
Мов голуб до свого кубла,
У небо грозове злетіти,
В кочівлю сонця та орла!

 8 клас, укр. література

Урок  за 25 жовтня

СХЕМА АНАЛІЗУ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ

1.      Жанр твору

2.      Провідний мотив твору (тема)

3.      Композиція (якщо поезія сюжетна)

4.      Тропи (художні засоби)

5.      Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури: інверсія, антитеза, рефрен,анафора, епіфора тощо)

6.      Фонічна організація вірша.

7.      Ритмічна організація вірша (вид римування, віршований розмір)

8.      Висновки (ідея поезії)

1. Жанр твору:

– гімн; дифірамб;  псалом; сонет; елегія; послання; романс; медитація; ліричний вірш;
– епіграма;  акровірш; тощо

Ліричні твори за ідейно-тематичною класифікацією поділяють на громадянську (патріотичну), філософську (медитативну), пейзажну, інтимну (любовну) лірику.

4. Тропи

Епітет – художнє означення, яке передає або виділяє одну прикмету, характерну рису, ознаку

предмета, особи, явища – „під сивою сосною”, „чорні брови”.
Метафора – слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, зв’язаного за

рисами подібності – „приходить осінь”, „плачуть і моляться білі троянди”.
Метонімія – метонімічне зіставлення відбувається не за ознакою подібності, а за ознакою

суміжності, тобто незалежності до понять одного порядку – „зажурилась Україна” (тобто зажурились люди в Україні).
Синекдоха – різновид метонімії, у якій відбувається перенесення значення з цілого на його окрему

частку – „тут не ступала людська нога”.
Гіпербола – перебільшення явища, дії, предмета, яких-небудь ознак, властивостей, характеристик –

„де зіп’ялася вежа на котурн”.
Літота – надмірне применшення ознак описуваного предмета – „невелика шкода”.
Порівняння – словесний вираз, у якому уявлення про зображувальний предмет конкретизується

шляхом зіставлення його з іншим предметом:

а) просте – „життя зникає, як ріка Почайна”; 
б) поширене – „Ти тихо йдеш – так ходять скрипалі; не сколихнувши музику словами...”
Алюзія – проведення культорологічних паралелей: застосування образу з відомого твору,

історичного факту тощо – „І прадід мій ходив, як Ной після потопу.”

6. Фонічна організація вірша

Алітерація – фігура, що створюєтся шляхом повторення однакових та близьких за звучанням

приголосних звуків у слові, реченні, найближчому контексті – „За кражу, за войну, за кров, / Що братню кров пролити просять.”

Асонанс – повтор однакових голосних звуків у слові, рядку реченні, фрагменті тексту, що виявляє

цілісність за образовими компонентами, допомагає точніше розкрити стан ліричного героя – „І золотої, й дорогої.”

Звуконаслідування – підбір звуків подібних до звуків живої природи.