Шукати в цьому блозі

вівторок, 31 травня 2022 р.

 

7 класс, русский язык
Урок за
1 июня
Тема. 
Контрольная работа. Аудирование. Контрольная работа. Чтение молча

1. Запишите дату и тему урока в тетради

2. Прослушайте текст (пусть прочитают родители)

Берингов мост — ворота в Америку

Как же предки индейцев попали в Америку? Они перешли сюда из Азии. посуху. Это случилось в самом конце ледникового периода — до того как из-за таяния льдов уровень моря поднялся и полностью был затоплен «Берингов мост». Так назвали сухопутный перешеек, который некогда связывал Америку с Азией. Его протяженность достигала 60 километров. В доисторические времена именно он был «мостом», по которому люди переправлялись из холодной Чукотки в более теплую Америку. Первые ее жители происходили из Монголии и Сибири.

«Дверь», ведущая из Азии в Америку, открывалась для них дважды. Они могли переправиться посуху, когда уровень моря из-за оледенения заметно падал. В обозримом прошлом это случалось в следующие сроки: 60— 45 тысяч лет до нашей эры, а также 25—10 тысяч лет до нашей эры. По оценкам советского ученого А. В. Шера, за последние 3,5 миллиона лет сухопутный мост между Азией и Америкой возникал не менее пяти раз. Как метко сказано им, эта земля, «словно птица феникс, то исчезала, то возрождалась вновь». Берингов мост изобиловал живностью, сильно маня к себе древних охотников. Судя по найденным костям, здесь водились дикие лошади, яки, степные бизоны, снежные овцы, олени, мамонты, овцебыки, львы, а также множество мелких животных. По этому «мосту» из Америки в Евразию переселились крупные копытные — верблюды и лошади.

Вот только не удалось найти никаких свидетельств пребывания здесь людей: разлившееся море поглотило следы их стоянок. Поэтому точное время заселения Берингова моста — а значит, и Америки — неизвестно. Ученым приходится проводить сравнения, привлекая артефакты (то есть предметы, сделанные человеком), встречающиеся по обеим сторонам бывшего перешейка.

Итак, люди проникли в Америку около 11 500 лет назад? Некоторые археологи продолжали сомневаться в этом.

Перенесемся на юг Чили, в болотистое, лесное местечко Монте-Верде. Еще в семидесятые годы ХХ ст. американский антрополог Том Диллехей вместе с несколькими чилийскими студентами обнаружил здесь кости мастодонта, одного из родичей слона, вымершего в послеледниковую эпоху. Вот на этих костях он и заметил следы надрезов, возможно, сделанных человеком. В последующие годы Диллехей отыскал каменные орудия, следы костров, деревянные предметы, обработанные человеческой рукой, а также остатки тела мастодонта и плетеные изделия. Он очистил фундамент довольно вместительного дома, в котором могло проживать до полусотни человек. В некотором отдалении от него ученый обнаружил полукруглый фундамент из гравия и песка — подобного он еще не видел.

Больше всего поразил Диллехея возраст этих памятников 12 500—12 800 лет. Откуда же человеческому обществу в эти сроки быть в южном Чили? Эта дата опровергала привычную схему заселения Америки, расшатывала барьер Кловиса. Неужели за какую-то тысячу лет потомки первых племен, ступивших на землю Аляски, расселились по обоим огромным континентам? Что заставляло их без устали мчаться вперед, изнывая от ударов неведомой стихии, от нападений незнакомых живот - ных и приступов непонятных болезней? Может быть, привычная схема «продвижение восточных азиатов с севера на юг, вплоть до Огненной Земли» неверна? И первые поселенцы прибывали в Америку не только из Чукотки, но и, например, из Южной Азии? Быть может, они появились в этой части света гораздо раньше, чем мы считаем. Ведь обширные районы Америки к югу от экватора до сих пор были плохо изучены археологами. Не ждут ли нас новые удивительные находки?

(501 сл.)     (Из энциклопедии «Я познаю мир»)

 

3. Ответьте на тестовые вопросы

Вопросы к тексту.

1. Каким образом предки индейцев попали в Америку?

а)    На лодках;

б)   посуху; 

в)    на плотах.

 

2. Какова протяженность «Берингова моста»?

а)    15 километров;

б)    50 километров;

в)    60 километров.

 

3. Чем Америка привлекала переселенцев?

а)    Это была богатая страна;

б)    там можно было найти работу;

в) жителей Чукотки, Сибири, Монголии привлекали теплый климат. 

 

4. Сколько раз возникал сухопутный мост между Азией и Америкой?

а)    Не менее 7 раз;

б)    не менее 3 раз;

в)   не менее 5 раз. 

 

5. С какой птицей можно сравнить эту землю?

а)   С фениксом; 

б)    с орлом;

в)    с Жар-птицей.

 

6. Какие крупные копытные переселились из Америки в Евразию?

а)    Коровы и буйволы;

б)   верблюды и лошади; 

в)    зубры и олени.

 

7. Когда люди проникли в Америку?

а)    Около 11 600 лет назад;

б)    около 11 700 лет назад;

в)   около 11 500 лет назад.

 

8. Останки какого животного обнаружил антрополог Том Диллехей?

а)   Мастодонта; 

б)    динозавра;

в)    зубра.

 

9. Что было обнаружено на костях животного?

а)   Следы надрезов; 

б)    некоторые хранили следы ударов;

в)    они хранили следы огня.

 

10. Фундамент чего очистил Диллехей?

а)    Старых печей;

б)   вместительного дома; 

в)    нежилых помещений.

 

11. Каков был возраст найденного ученым сооружения?

а)    11 500—11 800 лет;

б)    12 000—12 100 лет;

в)   12 500—12 800 лет. 

 

12. К какому стилю принадлежит этот текст?

а)    К художественному;

б)    публицистическому;

в)   научно-популярному. 

 

4. Прочитайте молча текст

                               Капитанская дочка

Мне приснился сон, которого никогда не мог я позабыть и в котором до сих пор вижу нечто пророческое, когда соображаю с ним странные обстоятельства моей жизни. Читатель извинит меня: ибо, вероятно, знает по опыту, как сродно человеку предаваться суеверию, несмотря на всевозможное презрение к предрассудкам.

Я находился в том состоянии чувств и души, когда существенность, уступая мечтаниям, сливается с ними в неясных видениях первосония. Мне казалось, буран еще свирепствовал и мы еще блуждали по снежной пустыне... Вдруг увидел я ворота и въехал на барский двор нашей усадьбы. Первою мыслию моею было опасение, чтоб батюшка не прогневался на меня за невольное возвращение под кровлю родительскую и не почел бы его умышленным ослушанием. С беспокойством я выпрыгнул из кибитки и вижу: матушка встречает меня на крыльце с видом глубокого огорчения.«Тише, — говорит она мне, — отец болен,при смерти и желает с тобою проститься». Пораженный страхом, я иду за нею в спальню. Вижу, комната слабо освещена; у постели стоят люди с печальными лицами. Я тихонько подхожу к постеле; матушка приподымает полог и говорит: «Андрей Петрович, Петруша приехал; он воротился, узнав о твоей болезни; благослови его». Я стал на колени и устремил глаза мои на больного. Что ж?.. Вместо отца моего вижу в постеле лежит мужик с черной бородою, весело на меня поглядывая. Я в недоумении оборотился к матушке, говоря ей: «Что это значит? Это не батюшка. И к какой мне стати просить благословения у мужика?» — «Все равно, Петруша, — отвечала мне матушка, — это твой посажённый отец; поцелуй у него ручку, и пусть он тебя благословит...» Я не соглашался. Тогда мужик вскочил с постели, выхватил топор из-за спины и стал махать во все стороны. Я хотел бежать... и не мог; комната наполнилась мертвыми телами; я спотыкался о тела и скользил в кровавых лужах... Страшный мужик ласково меня кликал, говоря: «Не бойсь, подойди под мое благословение...» Ужас и недоумение овладели мною... И в эту минуту я проснулся; лошади стояли; Савельич дергал меня за руку, говоря: «Выходи, сударь: приехали».

— Куда приехали? — спросил я, протирая глаза.

— На постоялый двор. Господь помог, наткнулись прямо на забор. Выходи, сударь, скорее да обогрейся.

Я вышел из кибитки. Буран еще продолжался, хотя с меньшею силою. Было так темно, что хоть глаз выколи. Хозяин встретил нас у ворот, держа фонарь под полою, и ввел меня в горницу, тесную, но довольно чистую; лучина освещала ее. На стене висела винтовка и высокая казацкая шапка.

Хозяин, родом яицкий казак, казался мужик лет шестидесяти, еще свежий и бодрый. Савельич внес за мною погребец, потребовал огня, чтоб готовить чай, который никогда так не казался мне нужен. Хозяин пошел хлопотать.

— Где же вожатый? — спросил я у Савельича .(427 слов)

                                                                                            А.С.Пушкин

 

 

 

5. Ответьте на тестовые вопросы

                                            Проверка понимания прочитанного

 

  1)Почему герой никогда не мог позабыть сон, который ему приснился  по 

     дороге в крепость?

 

   А)Он испугался того,что увидел во сне.

   Б)Во сне было нечто пророческое.

   В)Сон вызвал у него двойственные чувства.

 

   2)В каком состоянии чувств и души находился герой?

 

   А)«…когда существенность сливается в неясных видениях…»

   Б)Безысходности и обреченности.

   В)В подавленном состоянии.

 

   3)Куда въехал герой?

 

   А)В крепость.

   Б)На постоялый двор.

   В)На барский двор.

 

   4)В каком настроении встречала его матушка?

 

   А)В приподнятом.

   Б)Глубокого огорчения.

   В)Угнетения и смятения.

 

   5)Кого увидел герой вместо отца?

 

   А)Молодого барина.

   Б)Мужика с чёрною бородою.

   В)Савельича.

 

   6)Какие чувства овладели героем?

 

   А)Ужас и недоумение.

   Б)Страх и боязнь.

   В)Негодование.

 

   7)Куда приехали Петруша и Савельич?

 

   А)На постоянный двор.

   Б)На постоялый двор.

   В)На барский двор.

 

   8)Какая погода была во время приезда?

 

   А)Метель.

   Б)Буран.

   В)Вьюга.

 

   9)Кто встречал Петрушу и Савельича?

 

    А)Владелец.

    Б)Хозяин.

    В)Правитель.

 

   10)Что висело в горнице на стене?

 

     А)Винтовка и тулуп.

     Б)Казацкая шапка и тулуп.

     В)Винтовка и казацкая шапка.

 

  11)О ком спросил Петруша?

 

    А)О вожатом.

    Б)О хозяине.

    В)О приятеле.

 

  

  12)К какому стилю речи относится текст?

 

    А)Художественному.

    Б)Разговорному.

    В)Публицистическому.

 

неділя, 29 травня 2022 р.

 

7 клас,  література

Урок за 30 травня
Тема.
 Урок-квест «Лабіринтами зарубіжної літератури». Узагальнення та систематизація знань вивченого впродовж навчального року в 7 класі.  

1. Запишіть дату і тему уроку в зошити

2. Виконайте завдання

 

1. Вправи «Встанови відповідність»

Завдання 1. Визначити відповідність поняття щодо пояснення. І група

1. Балада.

 А) Твір (літературний, театральний, цирковий) із фантастично-казковим сюжетом.

2.Переклад

Б) Підкреслене протиставлення протилежних думок, явищ, якостей, образів у літературному творі.

3.Антитеза.

В) відтворення змісту усного висловлювання чи писемного тексту засобами іншої мови.

4. Феєрія

Г) Жанр фольклору й літератури, у якому органічно поєдналися розповідь (епос) і людські почуття (лірика).

 

ІІ група

1.  Повість.

А) невеликий за обсягом епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом.

2.  Детектив

Б) Засіб художнього зображення, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії задля особливого увиразнення художнього зображення чи виявлення ставлення до нього.

3.  Гіпербола.

В) Різновид пригодницької літератури, передовсім прозові твори, у яких розкривається певна таємниця, пов’язана зі злочином.

4.  Новела

Г) Епічний художній твір з однолінійним сюжетом, менший, ніж роман, але більший, ніж оповідання.

Завдання 2. Визначити відповідність літературного твору до жанру.

І група

1.Ілля Муромець і Соловій-Розбійник

А) повість

2.Р.Бернс «Моя любов – рожевий квіт…»

Б) балада

3. Король Лір та його дочки

В) вірш

4.В.Биков «Альпійська балада»

Г) билина

 

ІІ група

1.О.Генрі «Дари волхвів»

А) вірш

2.Ф.Шиллер «Рукавичка»

Б) феєрія

3. О.Грін «Пурпурові вітрила»

В) балада

4. Г.Гейне «Коли настав чудовий май»

Г) новела

2. Вправа «За віршованими рядками встановити твір та його автора».

 

1

Ждучи на грища й забави,

В звіринці своїм величаво

Король Франциск сидів;

Тіснились вельможі при троні,

А кругом, на високім балконі,

Дам барвистий вінок процвів.

2

…Чи знаєте ви, що донині

Всіх, хто тут плавав зухвало,

Озеро, знявши вали білопінні,

В прірві підводній ховало?

3

Чий зір і слух сяга зірок,-

не плач, не зойк прокльону,-

а чули в хмарах рівний крок

морського батальйону.

4

Як вистоїш, коли всі проти тебе –

Упали духом і тебе клянуть,

Як всупереч усім ти віриш в  себе…

5

Міцний навік, о друзі, наш союз!

Він, як душа, одвічний, неподільний;

Незрушний він, прекрасний і свавільний,

У затишку родився дружніх муз…

6

Яка краса твоя безмежна,

Така й любов моя;

Тебе любитиму я, поки

Всі висохнуть моря.

 


 

3. Гра «Літературне лото».

За уривком з твору впізнаюти героя

1.Старий… був художником і жив на першому поверсі… Йому вже перевалило за шістдесят, і борода в нього, як у скульптури Мікеланджело «Мойсей»,  кільцями спускалася з його голови сатира на тіло карлика. В мистецтві він був невдахою. Він весь час збирався створити шедевр, але навіть не почав над ним роботи.  

 

2.Завтра Різдво, а в неї тільки долар і вісімдесят сім центів, щоб купити подарунок Джимові.  …Вона раптом відійшла від вікна й зупинилася перед дзеркалом. Очі її сяяли, як діаманти, але за якихось двадцять секунд лице втратило свої кольори. Вона хутенько висмикнула шпильки й розпустила своє довге волосся

 

3.— Якщо взяти до уваги все вкупі: посвистування вночі, присутність циган, з якими в цього старого лікаря досить близькі стосунки, безперечну зацікавленість вітчима в тому, щоб завадити одруженню своєї падчерки, її згадку про якусь стрічку, а також те, що міс Хелін Стоунер чула металевий брязкіт — очевидно, стала на своє місце одна із залізних штаб, якими оббито віконниці,— то, на мою думку, є всі підстави вважати, що цю таємницю можна розгадати

4.Відійшовши в ліс за місток за течією річечки, дівчинка обережно пустила на воду біля самісінького берега судно, яке її полонило; вітрила відразу ж сяйнули червоним відкидом у прозорій воді; світло, пронизуючи тканину, лягло дрижачим рожевим випромінюванням на білому камінні дна. "Ти відкіля приїхав, капітане?" — поспитала вона уявну особу…           

5.Він вирушив із Локслі і подався через Шервудський ліс до Ноттінгема. Через плече в нього висів довгий тисовий лук, при боці погойдувався сагайдак, ущерть наповнений стрілами, а в руці юнак міцно стискав дебелий ціпок. Ставний і гінкий, він був убраний із голови до п’ят у все зелене й ішов швидким, бадьорим кроком. Серце його співало: юнак був сповнений великих надій і не мав жодного ворога у світі

6.Збігає вниз безстрашно,

І кроком твердим

Ступає між звіром тим,

І бере рукавичку відважно.      

 

7.Більше хлопець ні про що не питав. Коли він про що-небудь запитував батька, голос  його зразу ставав сумним:  він наперед чекав різкої відповіді. Тепер уже хлопчик й не пробував розмовляти й мовчки виконував те, що йому наказували. Він уважно спостерігав, як батько готує свій акваланг і кіноапарат для підводних зйомок…   

 

8.Він дістав із кишені камізельки клапоть … дуже брудного паперу й став побіжно накреслювати на ньому  обриси жука.  …Він скінчив своє малювання і, не підводячись із місця, передав мені папір

 

9. Меча в руки брав,

    Почав він гуляти,

Поганих мурзів-татарів наїжджати:

Куди їде –

Туди вулиця,

Куди верне –

Туди провулок.

 

10. На голові сніжне волосся рвав,

І в груди бивсь, і дер лице до крові,

І на дочок він помсту визирав

За брак у них дитячої любові.

 

11.Охоплений сумовитим передчуттям, він дослухався, міркуючи, як тікати далі, і водночас по якомусь невловимому звукові збагнув, що позаду хтось біжить. Це вже було зле:  може, то зовсім не гефтлінг, а німець!  Він одскочив за моховитий окоренок ялини й клацнув запобіжником пістолета. Тим часом мотоцикли з чимраз дужчою тріскотнявою  наближалися

 

12.Услід за почесними гостями ввійшли їхні слуги, а за ними смиренно ступив до зали й провідник, у зовнішності якого не було нічого примітного, крім одягу прочанина. Від голови до ніг він був закутаний у просторий плащ із чорної саржі, що нагадував нинішні гусарські плащі з такими ж висячими клапанами замість рукавів і називався склавен, або слов'янський. Грубі сандалії, прикріплені ремінцями до оголених ніг, крислатий капелюх, обшитий по краях черепашками, окутий залізом довгий ціпок із прив'язаною до верхнього кінця пальмовою гілкою доповнювали костюм прочанина. Він скромно ввійшов позаду всіх і, побачивши, що біля нижнього стола навряд чи знайдеться місце для прислуги Седрика й почту його гостей, відійшов до вогнища й сів на ослін під його навісом. Там він став сушити свій одяг, терпляче чекаючи, коли біля столу випадково звільниться для нього місце або дворецький дасть йому чого-небудь поїсти тут-таки, біля вогнища.