7 клас зарубіжна література

Урок №1 за 2 грудня

Тема. Василь Володимирович Биков. «Альпійська балада». Особливості сюжету і композиції повісті. Образи Івана Терешка і Джулії. Протиставлення сили дружби і кохання світу насильства.

 

1.Запишіть у зошити дату і тему уроку

2.Познайомтеся з біографією В.Бикова

Біографічні відомості про Василя Бикова.

Василь ВолодимировичБиковнародився 19 липня 1924 року в біднійселянськійродині в с. БичкиУшацького районуВітебськоїобласті.

    Навчався на скульптурному відділенні Вітебського художнього училища.  Коли почалася війна, Бикова направили в інженерний батальйон, на будівництво оборонних укріплень, потім брав участь у важких боях на Південно-Західному фронті, після закінчення  Саратовського піхотного училища воював  на 2-му і 3-му Українських фронтах. Двічі поранений. Батьки отримали повідомлення про його загибель. З діючою армією пройшов Румунією ,Болгарією, Угорщиною, Австрією; старший лейтенант, командир взводу полкової, потім – армійської артилерії. Демобілізований в 1947 році. Працював у Гродно.

З 1947 року друкується. З 1972 по 1978 роки – секретар Гродненського відділення Спілки письменників Білорусії. Весною 1989 року обраний депутатом З’їзду народних депутатів СРСР.

     У 1990 – 1993 роках – президент об’єднання білорусів світу «Батьківщина».

     Покинув Білорусь в кінці  1997 року. Спочатку на запрошення ПЕН – центру (організація, яка займається захистом прав творчої інтелігенції)  у Фінляндії  проживав у  околицях Хельсінкі, потім отримав запрошення ПЕН – центру ФРН, переїхав до Німеччини.

Творчу біографію прийнято відраховувати з оповідань, написаних в 1951. Герої – молоді солдати і офіцери з трагічною фронтовою долею – визначать на роки вперед особливості його прози. Твори писав білоруською мовою, найчастіше сам перекладав на російську.

Народний письменник Білорусі (1980), Герой Соціалістичної Праці (1984). Державна премія (1986). Ленінська премія (1986).

За творами Бикова зняті фільми:

-         «Третя ракета» (1963)

-         «Альпійська балада» (1966)

-         «Дожити до світанку» (1975)

-         «Вовча зграя» (1976)

-         «Обеліск» (1977)

-         «Сходження»  (за повістю «Сотников», 1977)

-         «Знак біди» (1985)

   Написані музичні твори :

-         балет  «Альпійська балада» (1967, музика Євгена Глєбова)

-         опера «Стежкою життя» (1980, музика Генріха Вагнера, за «Вовчою зграєю»).

Народний письменник Биков прожив нелегке життя. Починаючи з середини 90-х років, йому довелось пережити і нападки в державній пресі, і заборону творів. В 2003 році важкохворий письменник повертається  в Мінськ, де йому залишилось жити  зовсім недовго. Символічною стала дата смерті людини, відданої своїй темі в літературі і долі – 22 червня 2003 року.

Історична довідка (Слово вчителя, супроводжується слайдовою презентацією).Один із дослідників творчості Бикова зауважив, що в серці письменника «… б’ється попіл спалених білоруських сіл».

    Дійсно, за роки війни на території Білорусі фашистами було спалено 186 сіл, де не залишилось жодної сім’ї; там же було біля 260 таборів смерті, загинуло 2 млн. 230 тисяч чоловік -  кожний четвертий житель цієї багатостраждальної країни.

     Яке почуття домінує  у вас, коли ви повторно переглядаєте кадри зйомок концтаборів та проектуєте такі події на власне життя? (Страх).

   Головною в творах Бикова є не подія війни, а людська реакція на цю подію, і головною проблемою його творів є проблема подолання страху.

 

3.Прослухайте аудіокнигу за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=HOFAOG7J1ss або перегляньте фільм за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=Z5BNTpK2_ak

4.Познайомтеся з  передісторією створення повісті.

Василь Биков згадував:

“Це сталося наприкінці війни в Австрійських Альпах.

Тут був глибокий тил  німецького рейху, і тут,  як повсюди в його тилу, було багато працюючих на війну промислових підприємств, в тому числі всіляких таборів.

Одного разу ми зайняли якесь містечко і чекали нової команди.  Довжелезна колона артполку завмерла на вуличці.

 І раптом біля однієї з дальніх машин на очі потрапила дівчина – худорлява, чорноволоса, в смугастій куртці і темній спідниці, вона перебирала поглядом обличчя бійців і заперечно хитала головою. «Хто є Іван?» - запитувала вона.  Звісно, Іванів у нас було багато, але ні один з них не здався їй тим, кого вона шукала. Ми запитали, якого саме Івана вона розшукує. Дівчина розповіла приблизно таке: її звати Джулія, вона італійка з Неаполя. Рік тому, влітку 44-го, під час бомбардування воєнного заводу вона втекла в Альпи, де зустріла російського військовополоненого. Кілька днів вони блукали в горах, голодні та холодні, перейшли гірський хребет і одного туманного ранку напоролись на поліцейську засідку. Її схопили і знову кинули до табору, а що сталося з Іваном, вона не знає.

    Я згадав про цю історію через 18 років, коли почав літературну діяльність. І тоді я написав все те, що ви прочитали в «Альпійській баладі».

 

5. Визначення жанрової приналежності твору.

Пригадаймо особливості повісті.

( Повість –прозовий жанр описово – оповідного типу, в якому життя подається у вигляді ряду епізодів з життя героя, середня епічна форма, яка показує етап життя героя. В ній:

- описано низку  епізодів, які складають період життя головного персонажа;

- більше подій і діючих осіб, ніж в оповіданні.)

-  Чи є «Альпійська балада» повістю? Якщо так, то повістю  якого типу? Ця повість – соціальна, пригодницька, любовна, філософська, сентиментальна, мелодраматична? Можливо, інша?(Лірична)

- Вчитаймось в назву – «Альпійська балада». Чому «Альпійська» - зрозуміло – за місцем розвитку подій. А про що говорить поняття «балада»?

(Баладний жанр, як правило, належить до поетичних форм, до ліро-епосу фантастичного, героїчного чи родинно-побутового змісту, з трагічними фіналами, з загадково-таємничими елементами, уривчастими повіствуваннями, драматичними діалогами.)

-         Скільки сюжетних ліній в повісті? Які? З ким /чим вони пов’язані?(Дві сюжетних лінії . Перша – минуле Івана Терешка, його участь у боях, поранення, госпіталізація, втечі з концтабору, оточення й полон; друга – колізії втечі з табору і кохання Івана й Джулії).

-         Скільки часових пластів у цьому творі? Поясніть. (Теперішнє – лист героїні, яка залишилась жити, минуле – поневіряння білоруського солдата й італійської дівчини під час втечі з концтабору).

6. Особливості композиції твору.

-         Яка побудова повісті «Альпійська балада»? (Твір складається із 24 розділів; також лист – замість епілогу; вставні частини – 4, в яких розповідається про те, як Іванові вдалося здійснити втечу з табору; вставка – сон Івана (він символічний); спогади про дівчину свого друга та про невдалі втечі з табору)

7. Характеристика образу Івана

 - Що ви можете розповісти про Івана?

- Іван Терешко – звичайний рядовий боєць. Він родом з Білорусі,  йому 25 років,це фізично міцний хлопець;працював у колгоспі, селянська праця загартувала його,зробила сильним і витривалим. Його було поранено і Іван опинився в полоні у німців. Епізод полонення постійно переслідує його в нічних кошмарах,адже тоді, за законом військового часу, здатися в полон автоматично означало стати на бік ворога, тобто зрадити Батьківщині. Не можна допустити, щоб тебе взяли живим в полон. У Івана крається серце від кривди і обіди, здається, ніби він ніколи не доведе людям, що не можна зганяти злість на полонених, що полон — не провина їхня, а нещастя, що не вони здались у полон, а їх силоміць узяли

-    Іван ніколи не задумувався над героїзмом, тим паче, що не вважав себе ані героєм, ані навіть сміливим. Якби був героєм, то не дав би себе взяти в полон, щось учинив би в ту найрішучішу мить, яка визначила навіки його майбутнє і минуле. Треба було застрелити себе, та й годі… На мить йому спав на думку той день і той ножовий, закопчений пострілами багнет, який він побачив над собою, крутнувшись, з-під танка. Багнет і чобіт з брезентовим ушком на широкій халяві, за якою стирчала довга колодочка гранати.

 - Як  Іван переживав   полон?

Полон змінив Івана, який ніколи не вважав себе сміливцем, укріпив його дух, виховав характер У полку хлопець був як і всі: по-піхотинському витривалий і в міру зосереджений. За попередні бої одержав три подяки Верховного головнокомандування та дві медалі «За відвагу» і думав, що на більше нездатний. І лише тут, у полоні, де нікому було ні надихати на солдатські подвиги, ні нагороджувати, ні навіть брати до уваги геройське, де за кожну маленьку провину можна було втратити життя, — тут у ньому хтось прокинувся. Він став  нескорений, сміливий і впертий. Тут Іван побачив зворотний бік фашизму і, мабуть, уперше зрозумів, що загибель — не найжахливіше з усього, що може трапитися на війні.

 - Про що мріяв Іван перебуваючи в полоні?

- Як вдалося Іванові втекти з табору?

- Жага свободи навіть у цьому страшному місці не покидала Івана та його товаришів: вони підготували вибух, який зруйнував частину огорожі заводу, і частині в’язнів удалося втекти. Тікає й Іван.

 -  Що сталося перед втечею з табору?

- Зіткнення героя з командофюрером Зандлером. Зандлер наказує Івану начистити черевики, і той погоджується, тому що готує себе в цю хвилину до іншого. Івану доводиться терпіти навіть те, що офіцер скидає попіл із сигарети на його голову. Тільки коли він бачить зневагу в очах полонених жінок, він уже не в змозі стримувати свій гнів – б’є офіцера по обличчю… Від смерті Івана врятував несподіваний вибух, і це дало йому можливість втекти, прихопивши пістолет Зандлера.

В цьому епізоді особливо яскраво проявляється "дух непокорства"

- Що приходиться пережити Іванові під час переслідування в’язнів з вівчарками?

- Кого зустрічає хлопець під час втечі?

 -  Розкажіть, які почуття в Івана викликала неочікувана зустріч із дівчиною

-  Він розізлився, коли відчув, що хтось продирається через кущі й тихо волає: «Русо!» Іван вже втретє намагається втекти і знає, що в такій ситуації краще були самому. Та ше більше розгнівався Іван, коли побачив, що за цим біжить дівчина у такій самій арештантській одежі, як і він. Проте Іван не може відтовхнути слабшого у скрутну хвилину. Він біжить по гострому камінню, лізе на круті гори і… подає таки руку дівчині. І вони починають небезпечний, важкий, на межі людських сил шлях до свободи. «Іван дедалі вище ліз на гору, зрідка зупиняючись, щоб почекати дівчину, яка з останніх сил уперто йшла за ним… Прокляті гори! Іван був вдячний ім за недоступність для німецьких мотоциклістів, але вже починав й ненавидіти їх за те, що вони так безжально забирали сили».

- На які почуття здатен Іван, коли закохався? (Здатен на глибокі почуття, готовий на самопожертву, вміє  добре серце).

- Підсумуємо сказане, назвемо риси характеру Івана

 Списати в зошит 

   Іван  Терешко       

Вразливий,  сильний духом, терплячий, витривалий, сильний, готовий пожертвувати своїм життям заради інших; патріот, людяний;

нескорений, не  втрачає почуття гідності та людяності,відповідальний за життя інших, турботливий, здатний на глибокі почуття.

Звик обходитися без чужого співчуття,    переніс тяжкі страждання у полоні, покладався тільки на самого себе; ділився останнім шматком хліба; не боявся смерті,  міг поборотися за себе, за життя двох.

 

8.  Характеристика образу Джулії   

- Що ви можете розповісти про Джулію?

Джулія Новеллі – італійка; скориставшись вибухом, як і Іван, вона втікає з табору. Письменник з любов’ю змальовує Джулію, підкреслюючи її красу, тендітність, витонченість: у неї чорні виразні очі, густе волосся, гнучка і струнка фігура, дзвінкий сміх. Завдяки образу Джулії Новеллі автор спонукає свого героя пройти перевірку коханням

- Зачитайте портрет героїні

-Як вона жила до війни? - Що відомо про минуле Джулії?

Жила в багатій родині, отримала гарну освіту, батько комерсант, директор фірми, хотів її одружити з синьйором Дзангаріні, втекла з коханим хлопцем. Маріо Наполіо, загинув, мала атифашистські погляди, потрапила в концтабір.

- Визначте головні риси характеру Джулії.

списати в зошит        

Ніжна,тендітна, задля кохання здатна відмовитися від достатку,емоційна, оптимістка, загадкова,невідома, завзята, смілива,одчайдушна, щира, довірлива, зберегла кохання до Івана на все життя, виховала в сина  гордість за батька.

Схожа на пташку,всі почуття відображаються на обличчі; очі схожі на зірочки, мріяла народити сина та поїхати до Білорусії; передала почуття любові до батька сину; виростила і виховала сина – журналіста.

- Чи було кохання Івана та Джулії  раптовим? (Ні, воно виникло поступово).

 

Висновок: Іван і Джулія походять з різних світів, у них різні погляди на життя. Волею долі вони опинилися в однакових обставинах. На початку твору їх об’єднує одне бажання – вижити.

 

9.Зародження почуття кохання

Почуття, стан душі, життєві цілі і мрії героїв у повісті метафорично асоціюються з природою, з краєвидами Альп, контрастними в своїй основі, несучих знаковий у художньому розумінні смисл.

 Багаті квітами й різнотрав'ям, життєдайними дарами природи розкішні неповторною красою альпійські луки. Саме на них спізнають щастя кохання (до цього вони були просто втікаючими в'язнями з табору знищення) Іван та Джулія - представники різних народів і соціальних станів (юнак був простим колгоспним трактористом з далекої і загадкової Білорусі, дівчина - донька заможних італійців, антифашистка за переконанням). Серед цієї мальовничої екзотики зароджується і нове життя. Тепло і життєдайність лук з розкішними маками дарують блаженство і незвідану радість, ті найщасливіші життєві миті, котрих їм більше не доведеться пізнати: незабаром Іван загине, даючи можливість врятуватися Джулії,  котра ще й не могла знати, що у ній зародилось нове життя -  син, якого і назве в честь батька (тобто, італійський варіант найпопулярнішого у слов'янському світі імені-Джованні).

- За перевалом вони потрапили на гірські луки, у тепло і красу, у повінь маків. І такий самий спокій, блаженство, безмірна ніжність наповнювали душі закоханих. То були найщасливіші миті їхнього життя. Десь далеко, за перевал відступили війна, гестапівці, вовкодави, голод, спрага. Були тільки Він і Вона.

- Разом провели Іван і Джулія провели всього три дні. Це мало з погляду звичайної людської мірки, але у справжнього щастя інший вимір.

  - Які почуття охопили хлопця в цей момент?(туга, самотність, радість, щастя)

- Як за допомогою кольорів можна змалювати кохання серед жахів війни? 

- Якими почуттями переповнена їхня зустріч ?

Висновок

- На час ми забуваємо про те, за яких обставин зустрілися і полюбили один одного герої. Та й вони самі немов забули про оточуюче їх жорстокої реальності. Навколо них – казкова краса: пишність природи, луки альпійських маків, сонячне світло і тепло. Світлий пейзаж символізує натхненність, чистоту і святість почуттів героїв. У всьому світі, серед “дрімучої первозданності гір” – тільки вони двоє і їх любов, і немов відступає тривога і відчуття небезпеки.

«Лежачи на траві, Іван гладив і гладив її вузьку, нагріту сонцем спину, дівчина, притулившись до його грудей, терлась гарячою щокою об його розсічене осколком плече… Вона щось шепотіла незрозуміле, але Іван розумів усе».

-Хто б міг подумати, що вона за два дні стане для нього тим, чим не стала жодна землячка, заполонить його душу в такий, здавалося б, зовсім невідповідний для цього час? Хіба міг він передбачити, що в свою четверту втечу, рятуючись від загибелі, так несподівано спіткає своє перше кохання? Як усе заплутано, перекручено, перемішано на цьому світі. Невідомо тільки, хто перемішав усе, інакше як би сталось оце — в полоні, на порозі смерті, з чужою незнаною дівчиною, людиною іншого світу

- З’явилася надія на щастя, але ледь помітна тривога не покидає героїв.

- Як закінчується історія кохання героїв повісті?

- Смерть була за один крок. Божевільний німець - в’язень привів за собою есесівців. Відступати, тікати вже не було куди — перед ними прірва, на дні якої білів сніг. Іван штовхнув туди Джулію: «Стрибай на сніг!», — а сам зустрів смерть..

- Здавалося б, що війна і кохання — речі несумісні. Та якщо навіть війна не могла спалити в людських душах високі чисті почуття, то життя непереможне. Іван загинув, та Джуліі пощастило врятуватися, у неї народився син Джованні. Життя продовжується.

 

Домашнє завдання     Письмово дайте відповідь на запитання

- Чи має право на щастя людина на війні?  

Або

- Що перемогло в цьому творі: Добро чи Зло ?

7 клас зарубіжна література

Урок №2 за 4 грудня

Тема. Василь Володимирович Биков. «Альпійська балада». Гуманістичний зміст повісті. Символічність назви твору, риси жанру балади в ньому

 

1.Запишіть у зошити дату і тему уроку

2. Літературний диктант

1. Де відбуваються події в повісті?

2. Хто за національністю Іван Терешка?

3. Якої національності Джулія?

4. Якими були її політичні переконання?

5. Чому вона не повірила розповідям Івана про голод, репресії?

6. У чому полягав план утечі полонених?

7. Де Іван узяв зброю?

8. Що зробив Іван, коли Джулія від утоми не змогла йти?

9. Де молоді люди відчули себе щасливими

10. Про що мріяла Джулія?

11. Із ким вступив Іван у двобій?

12. Як він урятував свою дівчину? )

 

3.  Робота над твором

♦ Поясніть назву твору В. В. Бикова «Альпійська балада». (Балада — жанр ліричної поезії епічного характеру; віршована оповідь на легендарну або історичну тему; для балади характерні трагізм, таємничість, уривчаста оповідь, драматичний діалог; головна тема балад — зіткнення з долею, фатумом. Усе це є у творі В. В. Бикова. Разом із тим балада — жанр романтичний. В «Альпійській баладі» оспівується таке кохання, яке кінець-кінцем перемагає все: холод і голод, муки й страждання, війну та смерть.)

♦ Висловіть свою думку щодо твердження літературного критика Л. І. Лазарєва, який визнає цікавою історію втечі військовополонених та переслідування їх німцями, але йому зовсім не до вподоби любовна сюжетна лінія: «Навіщо знадобилася в повісті ця історія короткого, яке раптом спалахнуло наперекір життєвим обставинам, усім смертям на зло — кохання?» (Лазарєв помиляється. Мова йде про вистраждане кохання, до якого герої йшли довгим, важким та смертельно небезпечним шляхом. Спочатку вони були зовсім чужими — за мовою, звичками, характерами, переконаннями. Доля подарувала Іванові та Джулії три дні щастя. Це і мало, і багато, але у справжнього щастя свої мірки.)

♦ Із 24 розділів повісті 6 присвячені коханню Івана та Джулії. Що вражає при читанні цих розділів? (Читач аж забуває на деякий час, за яких обставин зустрілися й полюбили одне одного герої. Та вони й самі ніби забули про жорстоку реальність, яка їх оточує. Навколо них — казкова краса альпійської природи, луки, вкриті маками, сонячне світло, тепло. Світлий пейзаж символізує одухотвореність, чистоту і святість почуттів героїв. У всьому світі серед розкішних гір ніби тільки вони двоє — і відступає тривога, відчуття небезпеки.)

♦ Знайдіть символічні деталі в повісті, поясніть їхній смисл. (Мак — символ краси та молодості, символ крові, пролитої в боях, символ пам’‎яті. Небо — символ бога, провидіння, сили, що керує світом. Символізує також справедливість, вічність, краще, що є в душі людини. Імена — Джулія- Джульєтта, Іван — Божа милість, узагальнене ім’‎я росіянина.)

♦ Складіть паспорт-характеристику головних героїв. (Іванові Терешку 25 років, родом із білоруського села Терешки, рядовий солдат, військовополонений; звик до важкої селянської праці; реально оцінює свою державу; скромний, не мав дівчини; милосердний і ділиться останнім шматком хліба з іншим втікачем; має гідність; розуміє, що полон — це не вина людини, а її трагедія.)

 

4.  Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

♦ Визначте головні думки повісті «Альпійська балада».

Очікувані відповіді

♦ Осуд війни, жорстокості, несправедливості.

♦ Утвердження сили кохання.

♦ Уславлення сили духу людини.

Домашнє завдання            Продовжте речення.

«Книга В. В. Бикова «Альпійська балада» примусила мене замислитися над тим, що...»

Підготуватися до контрольної роботи.

На чернетках написати контрольний твір на одну із тем

-         Характеристика образу Айвенго (за романом В.Скотта «Айвенго»)

-         Ровена і Ребека – дві різні долі (за романом В.Скотта «Айвенго»)

-         Протиставлення сили дружби і кохання світу насильства в повісті В.Бикова «Альпійська балада»

-         Зображення подій Другої світової війни у європейській поезії