7 клас,  література

Урок за 30 травня
Тема. Урок-квест «Лабіринтами зарубіжної літератури». Узагальнення та систематизація знань вивченого впродовж навчального року в 7 класі.  

1. Запишіть дату і тему уроку в зошити

2. Виконайте завдання

 

1. Вправи «Встанови відповідність»

Завдання 1. Визначити відповідність поняття щодо пояснення. І група

1. Балада.	А) Твір (літературний, театральний, цирковий) із фантастично-казковим сюжетом.
2.Переклад	Б) Підкреслене протиставлення протилежних думок, явищ, якостей, образів у літературному творі.
3.Антитеза.	В) відтворення змісту усного висловлювання чи писемного тексту засобами іншої мови.
4. Феєрія	Г) Жанр фольклору й літератури, у якому органічно поєдналися розповідь (епос) і людські почуття (лірика).

 

ІІ група

1.  Повість.	А) невеликий за обсягом епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом.
2.  Детектив	Б) Засіб художнього зображення, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії задля особливого увиразнення художнього зображення чи виявлення ставлення до нього.
3.  Гіпербола.	В) Різновид пригодницької літератури, передовсім прозові твори, у яких розкривається певна таємниця, пов’язана зі злочином.
4.  Новела	Г) Епічний художній твір з однолінійним сюжетом, менший, ніж роман, але більший, ніж оповідання.

Завдання 2. Визначити відповідність літературного твору до жанру.

І група

1.Ілля Муромець і Соловій-Розбійник	А) повість
2.Р.Бернс «Моя любов – рожевий квіт…»	Б) балада
3. Король Лір та його дочки	В) вірш
4.В.Биков «Альпійська балада»	Г) билина

 

ІІ група

1.О.Генрі «Дари волхвів»	А) вірш
2.Ф.Шиллер «Рукавичка»	Б) феєрія
3. О.Грін «Пурпурові вітрила»	В) балада
4. Г.Гейне «Коли настав чудовий май»	Г) новела

2. Вправа «За віршованими рядками встановити твір та його автора».

 

1	Ждучи на грища й забави, В звіринці своїм величаво Король Франциск сидів; Тіснились вельможі при троні, А кругом, на високім балконі, Дам барвистий вінок процвів.
2	…Чи знаєте ви, що донині Всіх, хто тут плавав зухвало, Озеро, знявши вали білопінні, В прірві підводній ховало?
3	Чий зір і слух сяга зірок,- не плач, не зойк прокльону,- а чули в хмарах рівний крок морського батальйону.
4	Як вистоїш, коли всі проти тебе – Упали духом і тебе клянуть, Як всупереч усім ти віриш в  себе…
5	Міцний навік, о друзі, наш союз! Він, як душа, одвічний, неподільний; Незрушний він, прекрасний і свавільний, У затишку родився дружніх муз…
6	Яка краса твоя безмежна, Така й любов моя; Тебе любитиму я, поки Всі висохнуть моря.

 

 

3. Гра «Літературне лото».

За уривком з твору впізнаюти героя

1.Старий… був художником і жив на першому поверсі… Йому вже перевалило за шістдесят, і борода в нього, як у скульптури Мікеланджело «Мойсей»,  кільцями спускалася з його голови сатира на тіло карлика. В мистецтві він був невдахою. Він весь час збирався створити шедевр, але навіть не почав над ним роботи.  

 

2.Завтра Різдво, а в неї тільки долар і вісімдесят сім центів, щоб купити подарунок Джимові.  …Вона раптом відійшла від вікна й зупинилася перед дзеркалом. Очі її сяяли, як діаманти, але за якихось двадцять секунд лице втратило свої кольори. Вона хутенько висмикнула шпильки й розпустила своє довге волосся

 

3.— Якщо взяти до уваги все вкупі: посвистування вночі, присутність циган, з якими в цього старого лікаря досить близькі стосунки, безперечну зацікавленість вітчима в тому, щоб завадити одруженню своєї падчерки, її згадку про якусь стрічку, а також те, що міс Хелін Стоунер чула металевий брязкіт — очевидно, стала на своє місце одна із залізних штаб, якими оббито віконниці,— то, на мою думку, є всі підстави вважати, що цю таємницю можна розгадати

4.Відійшовши в ліс за місток за течією річечки, дівчинка обережно пустила на воду біля самісінького берега судно, яке її полонило; вітрила відразу ж сяйнули червоним відкидом у прозорій воді; світло, пронизуючи тканину, лягло дрижачим рожевим випромінюванням на білому камінні дна. "Ти відкіля приїхав, капітане?" — поспитала вона уявну особу…           

5.Він вирушив із Локслі і подався через Шервудський ліс до Ноттінгема. Через плече в нього висів довгий тисовий лук, при боці погойдувався сагайдак, ущерть наповнений стрілами, а в руці юнак міцно стискав дебелий ціпок. Ставний і гінкий, він був убраний із голови до п’ят у все зелене й ішов швидким, бадьорим кроком. Серце його співало: юнак був сповнений великих надій і не мав жодного ворога у світі

6.Збігає вниз безстрашно,

І кроком твердим

Ступає між звіром тим,

І бере рукавичку відважно.      

 

7.Більше хлопець ні про що не питав. Коли він про що-небудь запитував батька, голос  його зразу ставав сумним:  він наперед чекав різкої відповіді. Тепер уже хлопчик й не пробував розмовляти й мовчки виконував те, що йому наказували. Він уважно спостерігав, як батько готує свій акваланг і кіноапарат для підводних зйомок…   

 

8.Він дістав із кишені камізельки клапоть … дуже брудного паперу й став побіжно накреслювати на ньому  обриси жука.  …Він скінчив своє малювання і, не підводячись із місця, передав мені папір

 

9. Меча в руки брав,

    Почав він гуляти,

Поганих мурзів-татарів наїжджати:

Куди їде –

Туди вулиця,

Куди верне –

Туди провулок.

 

10. На голові сніжне волосся рвав,

І в груди бивсь, і дер лице до крові,

І на дочок він помсту визирав

За брак у них дитячої любові.

 

11.Охоплений сумовитим передчуттям, він дослухався, міркуючи, як тікати далі, і водночас по якомусь невловимому звукові збагнув, що позаду хтось біжить. Це вже було зле:  може, то зовсім не гефтлінг, а німець!  Він одскочив за моховитий окоренок ялини й клацнув запобіжником пістолета. Тим часом мотоцикли з чимраз дужчою тріскотнявою  наближалися

 

12.Услід за почесними гостями ввійшли їхні слуги, а за ними смиренно ступив до зали й провідник, у зовнішності якого не було нічого примітного, крім одягу прочанина. Від голови до ніг він був закутаний у просторий плащ із чорної саржі, що нагадував нинішні гусарські плащі з такими ж висячими клапанами замість рукавів і називався склавен, або слов'янський. Грубі сандалії, прикріплені ремінцями до оголених ніг, крислатий капелюх, обшитий по краях черепашками, окутий залізом довгий ціпок із прив'язаною до верхнього кінця пальмовою гілкою доповнювали костюм прочанина. Він скромно ввійшов позаду всіх і, побачивши, що біля нижнього стола навряд чи знайдеться місце для прислуги Седрика й почту його гостей, відійшов до вогнища й сів на ослін під його навісом. Там він став сушити свій одяг, терпляче чекаючи, коли біля столу випадково звільниться для нього місце або дворецький дасть йому чого-небудь поїсти тут-таки, біля вогнища.