9 клас, зарубіжна література

Урок за 31 жовтня 

Тема  РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. ПОЕТИЧНИЙ ПРАКТИКУМ ЗА ТВОРЧІСТЮ ДЖ. Ґ. Н. БАЙРОНА

Учитель. ліро-епічна поема Байрона, з якою ми познайомилися, окреслила кордони нового жанру і навіть здолала його межі. Грандіозний художній експеримент, який тривав майже 10 років, висунув нові художні завдання:

ü Конкретизацію та взаємоузгодження художніх часу і простору;

ü Відокремлення героя від автора, формування об'єктивних (епічних) засобів розкриття характеру героя;

ü відображення в невеликій історії особистості характерних ознак великої історії, закономірностей суспільного життя. Отже, конструктивні особливості поеми «Паломництво Чайльд Гарольда» — відсутність, несформованість фабули, переважання ліричного начала над епічним. Із секретами творчої лабораторії письменника ми й ознайомимося сьогодні на практиці.

Поетичний практикум

ü На прикладі однієї строфи поеми Байрона «Паломництво Чайльд Гарольда» доведіть її відповідність спенсеровій строфі.

Очікувана відповідь

Для спенсерової строфи є характерним п'ятистопний ямб, але останній рядок — із шестистопним ямбом. Має римування за схемою: аба ббв бвв.

Прощай, прощай!	а
Вже берег зник,	б
Лиш мріє далина.	в
I свист вітрів, і меви крик	б
Над відхланню луна.	в
Сідає сонце. Ми в той край	а
Мчимо серед стихій.	г
До завтра, сонця лик! Прощай!	а
Добраніч, краю мій!	г

Римування наведеного фрагмента відповідає схемі: абв бва гаг.

Сі/да*/є/ со*н/це. / Ми* /в той/ кра*й /	4 стопи
Мчи/мо*/ се/ре*д/сти/хі*й. /	3 стопи
До/ за*вт/ра, / со*н/ця/ ли*к! / Про/ща*й! /	4 стопи
Доб/ра*/ніч, / кра*/ю/ мі*й! /	3 стопи

Висновок. Хоча перекладач і не зберіг спенсерової строфи оригіналу, але загальний зміст і настрій вірша передано добре.

ü Порівняйте свої висновки з літературознавчим коментарем на ту саму тему.

Літературознавчий коментар. Для цілісності передавання всіх композиційних моментів Байрон обрав особливу віршову форму — спенсерову строфу, яка, на думку поета, допускає вираження найрізноманітніших почуттів і думок. Вона відзначається гнучкістю, здатністю передавати найтонші інтонаційні відтінки. П. О. Куліш одним із перших серед українських письменників послуговувався цією поетичною формою в оригінальній творчості (поема «Магомет і Хадиза»), проте у перекладі «Чайльд Гарольда» не зберіг її. Перекладач збільшив кожну строфу на один рядок, ужив замість 10-стопного ямба 13-стопний, також опустив рими (майже вся поема написана білим віршем), що розтягнуло твір, позбавило його властивої ритмомелодики. На ці недоліки (як досить суттєві) вказував, зокрема, І. Я. Франко у передмові до перекладу. Проте слід врахувати недостатню опрацьованість теорії перекладу на той час, а також лексичну особливість англійської мови, у якій значно більше односкладових слів, ніж в українській. Віддавши перевагу лексичній відповідності над поетичною формою, Куліш утратив дещо на ритміко-інтонаційному рівні, що негативно позначилося на ідейному наповненні твору. Проте бажання зберегти ритм першотвору в перекладах Куліша відчувається, особливо там, де цей ритм має різко виражене смислове навантаження. Так, у першій пісні (строфа II) вірш плавний і традиційний:

Whilome in Albion‘s isle there dwelt a youth;

Who ne in virtue‘s ways did take delight...

Подібний ритм, хоч і більш розтягнутий, у Куліша:

Колись на острові, на славнім Альбіоні,

Жив молодик, що був байдужен на все добре.

У строфі 37 вірш звучить як бойовий заклик:

Awake' ye Sons of Spain! awake! advance!

Lo! Chivalry, your ancient goddess, cries.

Цей ритм збережено і в українському перекладі:

Прокиньтеся, сини гішпанські, о, прокиньтесь!

Ударте!.. Чуєте? вас рицарство скликає...

ü Доведіть наявність ознак романтизму в наведеному фрагменті:

I свист вітрів, і меви крик

Над відхланню луна.

Сідає сонце. Ми в той край

Мчимо серед стихій.

<...>

Це шквал тебе ляка в плавбі

Чи змерз під штормом ти?

Не треба сліз. Наш корабель

Міцний і знає шлях,—

Він мчить між рифів і між скель,

Мов сокіл в небесах.

— Хай шторм реве, гуркоче грім,

Безодня хай кипить.

Очікувана відповідь

Романтичний пейзаж є ніби віддзеркаленням душі, внутрішнього світу героя-бунтівника, нерідко він бурхливий, незвичайний, дуже яскравий. У такому зображенні завжди зосереджується увага на одній художній деталі, найбільш виразній і важливій. Це центральна деталь романтичного пейзажу. Романтичний пейзаж має свої особливості: слугує одним із засобів створення незвичайного, іноді фантастичного світу, протиставленого реальності, причому велика кількість фарб робить краєвид ще й емоційним (звідси винятковість його деталей і образів, часто вигаданих художником). Такий пейзаж зазвичай відповідає натурі романтичного героя, який страждає, меланхолійно-мрійливого або неспокійного, який бунтує, бореться. Він відображає одну з центральних ознак романтизму — розлад між мрією і самим життям, символізує душевні потрясіння, відтіняє настрої персонажів. У байронівських пейзажах ми бачимо шаленство стихій — вітру, шторму, бурі, грому, холоду; небезпеку — рифи, скелі; крізь них пробивається міцний корабель; героя не лякає небезпека, тому що йому нема чого, як він вважає, утрачати.

ü Визначте у цьому фрагменті фольклорні мотиви. (Широке використання поетичних звертань, риторичних окличних речень, уживання народнопоетичних порівнянь — мов сокіл; фразеологізмів — душа болить; зменшувально-пестливих слів — синка; вигуків — о; символіки, народних прикмет: виття пса — лихо, печаль та ін.)

ü Знайдіть у поемі «Мазепа» портрет дівчини-козачки, схарактеризуйте за ним героїню, поясніть ставлення автора до неї.

Очікувана відповідь

Чиї ж це очі неземні

На мене дивляться так мило?

<...>

Дівчатко з довгою косою,

Струнке, вродливе і ставне —

Сиділо в хаті під стіною

І пасло поглядом мене...

<...>

То стрітився з її очами,

Бо час від часу ці дівочі

Великі й ясні дикі очі,

Повніські співчуття і жалю,

На постіль падали мою.

<...>

Та перед тим вона кивнула

Веселим поглядом мені,

Що я не сам, що я в сім'ї,

Що нічого мені боятись...

<...>

Побачила дочка козацька,

За руку узяла з любов'ю,

Щось там поправила в зголов'ю.

Висновок. Образ козацької доньки-рятівниці автор змалював з величезною любов'ю та теплом. Дівчина вродлива, струнка, весела, добра, лагідна, турботлива, милосердна, готова будь-якої миті прийти на допомогу незнайомцеві, щира у своїх почуттях.

ü Проаналізуйте систему художніх засобів поеми «Мазепа» та зробіть висновки. (Художні засоби різноманітні: від епітетів (юний, міцний), порівнянь (мов сокіл в небесах), інверсії (на пустирі глухім) — до метафор (серцем скам'янів) і народнопоетичних засобів — див. вище.)

ü Розкрийте образ Долі у творах Байрона. (У романтиків Доля — фатум. Її не можна ані передбачити, ані обійти, ані обдурити. Інколи трагічні події можуть сприяти славі й успіху, інколи — навпаки.)

ü Порівняйте різні переклади фрагментів поеми на змістовому, лексичному, синтаксичному рівнях та щодо вживання художніх засобів, зробіть висновки та висловіть свої уподобання (за можливості — порівняйте з підрядковим перекладом).

Переклад Д. Х. Паламарчука

Переклад П. О. Куліша

Прощай, прощай! Вже берег зник, Лиш мріє далина. I свист вітрів, і меви крик Над відхланню луна. Сідає сонце. Ми в той край Мчимо серед стихій. До завтра, сонця лик! Прощай! Добраніч, краю мій! Прощай, прощай! Вже берег зник, Лиш мріє далина. I свист вітрів, і меви крик Над відхланню луна. Сідає сонце. Ми в той край Мчимо серед стихій. До завтра, сонця лик! Прощай! Добраніч, краю мій!

Прощай, мій краю, берегу рідний! Вже ти зникаєш над синім морем. Вітри нічнії, ревучі хвилі Співають разом із моїм горем. Он сонце в морі тоне-сідає... Марно за сонцем поженемося... Прощай, ясненьке! Прощай, мій краю! Чи ж ми в пітьмі звеселимося? Прощай, мій краю, берегу рідний! Вже ти зникаєш над синім морем. Вітри нічнії, ревучі хвилі Співають разом із моїм горем. Он сонце в морі тоне-сідає... Марно за сонцем поженемося... Прощай, ясненьке! Прощай, мій краю! Чи ж ми в пітьмі звеселимося?

ü Виразно прочитайте улюблені епізоди з поем Байрона, які дали вам змогу відчути естетичну насолоду від краси слова, оригінальної думки, влучного спостереження.

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватися до контрольної роботи за темою «Романтизм: творчість Г. Гейне, Дж. Ґ. Н. Байрона».