8 клас, література
Урок за 9 квітня
Тема. Образна система комедії. Основні образи комедії

1. Запишіть дату і тему уроку в зошити
2. Завершіть речення

1) Головний герой комедії «Міщанин-шляхтич» — … 

2) Пан Журден прагне… 

3) Слуги в комедії — … 

4) Люсіль — це… 

5) Весела вигадка про сина турецького дворянина належить… 

6) Перевдягнувся на турецього вельможу… 

7) Пана Журдена посвятили в неіснуючий сан… 

8) Н а бенкет пан Журден запросив…

9) Маркіза Доримена закохана… 

10) У кінці комедії намічаються весілля…

3. Складіть кросворд за запитаннями

1. Жанр твору «Міщанин-шляхтич». 

2. Збіднілий дворянин, що позичає гроші в головного героя твору.

3. І м’я дочки головного героя.

4. І м’я служниці. 

5. І м’я слуги. (

6. І м’я маркізи, до якої залицялись два герої твору. 

 

Ключове слово для перевірки. Ім’я автора твору «Міщанин шляхтич». 

4. Розгляньте образну систему комедії

Згідно з правилами класицистичної комедії, образна система «Міщанина-шляхтича» відзначається чіткістю й симетричністю побудови. Образи об’єднані в певні пари: пан Журден і пані Журден, Дорант і Дорімена, Люсіль і Клеонт, Ков’єль і Ніколь. Кожен із персонажів є художнім типом: Журден — тип міщанина, втілення марнолюбства; Дорант — лицемірний і цинічний дворянин; пані Журден — тип сварливої дружини; Ков’єль — розумний і кмітливий слуга; Клеонт — тип благородної людини, яка понад усе ставить честь і кохання.

5. Схарактеризуйте образи комедії

      Образ Журдена

Пан Журден — багатий буржуа, котрий соромиться свого походження і хоче потрапити до вищого товариства. Він вважає, що за гроші можна купити все — і знання, і аристократичні манери, і любов, і титули, і посади. Журден наймає вчителів, які навчають його правилам поведінки у світському товаристві та основам наук. У сценах навчання автор викриває невігластво буржуа й водночас схоластичність тогочасної освіти. Журден не має елементарних знань і тому стає жертвою тих, кого цікавить тільки його гаманець. Легковірного міщанина обдурюють геть усі — від учителів і кравців до графа Доранта, бо він легко піддається впливу лестощів та магії звертання «ясна вельможність».

Журден смішний у своєму прагненні за будь-яку ціну стати аристократом. Мольєр показує, як певна пристрасть чи вада може витіснити з душі людини всі гарні задатки. Так, марнолюбство заполоняє весь внутрішній світ Журдена. Він від природи не дурний, адже зумів примножити капітал свого батька. Бачить шахрайство кравця. Віддає перевагу народним пісням перед салонними серенадами. Помічає, що Дорант ошукує його, але погоджується на це, аби мати змогу на рівних спілкуватися з аристократами. Пан Журден має достатньо розуму, аби зрозуміти, що вчителі пропонують йому мертві істини, які не розвивають, а навпаки, стримують природу людини, її природні бажання і почуття. Однак прагнення здобути дворянство стає сильнішим за здоровий глузд: увесь розум і природне єство в Журдені поступаються марнославству.

З Журдена всі сміються, явно чи потайки. Пані Журден відверто картає його. Дорант підлещується до нього, хоч у душі зневажає. Слуги Ков’єль і Ніколь не можуть стримати сміху при появі Журдена у «великосвітському» вбранні. Але ніщо не здатне здолати пристрасті Журдена, яка стає не просто смішною, а й небезпечною для оточуючих. Він ображає й обдурює дружину, жорстоко поводиться зі слугами, готовий пожертвувати щастям власної дочки заради аристократичного звання.

Журден показаний у п’єсі неосвіченим, грубим, сповненим марнолюбства, хоча загалом він добродушний і щирий, часом зворушливо наївний. З нього можна сміятися, але його нема за що зневажати. Як писав Д. Дідро, «смішний не той, хто знає про свою ваду, а той, хто не знає і впевнений у собі». Журден щиро дивується, що він говорить прозою, що є така наука логіка, що слова складаються із звуків. Він ніби вперше відкриває для себе світ, і це викликає сміх. Але глядачі зрозуміли, що у п’єсі «Міщанин-шляхтич» Мольєр з буржуа тільки посміявся, а справжнє вістря його сатири спрямоване проти аристократів, у зображенні яких він не пошкодував викривальних засобів. Журден, хоча й кумедний у своєму бажанні стати шляхтичем, але все ж таки кращий за Доранта й Дорімену, бо залишається щирим у своїх прагненнях, тоді як вони втратили будь-яке уявлення про честь і совість.

        Образ графа Доранта

.Граф Дорант — зубожілий аристократ, людина без моральних норм. Він обдурює Журдена, не гребуючи жодними засобами, аби видурити в того гроші. І все це під маскою вишуканості й благопристойності. Удаючи із себе друга Журдена, Дорант живе за його рахунок і за його гроші робить подарунки Дорімені. У Доранта немає нічого, окрім його титула.Він збіднів не тільки матеріально, а й духовно. Єдине, що вміє граф,— це витрачати гроші, жити порожнім життям і лицемірити.

Мольєр гіперболізує вади Доранта, і найвищої точки ця гіперболізація сягає у сцені посвяти Журдена в «мамамуші». Дорант, який називався другом Журдена, нічого не має проти розіграшу над ним, остаточно виявляючи цим свою ницість. «Розбещеність і безсоромність, помножені на лицемірство,— ось образ безчестя в комедії «Міщанин-шляхтич»,— писав про графа Доранта французький критик Н. Пуссі.

Образ маркізи Дорімени. 

Образ маркізи Дорімени поданий також у сатиричному плані. Це молода вдова, яка прагне розкоші, світських розваг і хоче зробити вигідну партію. Вважаючи графа Доранта багатим, вона погоджується

вийти за нього заміж, радіючи, що заволодіє не тільки його серцем, а й майном. Проте Дорімена потрапляє у тенета власної розбещеності, її вади обертаються проти неї самої.

        Образ пані Журден.

Здоровий глузд утілений в образі пані Журден. Вона розуміє всю безглуздість поведінки чоловіка, викриває Доранта й Дорімену, щиро хоче щастя для своєї дочки із чесним Клеонтом. Однак пані Журден не є позитивним ідеалом драматурга, оскільки вона надто сварлива, брутальна й обмежена.         

Образи представників молодого покоління.

Позитивний ідеал автора втілено у представниках молодого покоління. Люсіль і Клеонт —освічені, чесні й добрі молоді люди. Вони не соромляться свого походження, понад усе цінують в людях моральні якості, чисті й високі почуття, борються за своє щастя. Устами Клеонта виражається авторська позиція, утверджується цінність особистості незалежно від її стану, засуджуються вади суспільства: «Я вважаю, що всякий обман принижує порядну людину. Негідно ховати своє справжнє походження, з’являтися товариству на очі під чужим титулом, видавати себе не за те, що ми є насправді. Звичайно, мої предки обіймали почесні посади, сам я чесно прослужив шість років у війську, і достатки мої такі, що я сподіваюся зайняти не останнє місце в товаристві, проте, незважаючи на все це, я не маю бажання привласнювати собі те звання, яке не належить мені з народження, хоч, може, інші на моєму місці і вважали б, що вони мають право це зробити; отже, скажу вам відверто, я — не шляхетного роду». Клеонт не дворянин, але має справжнє благородство душі і власну гідність. Він веде чесний спосіб життя, віддано служить державі. Цей образ протиставлений негативним персонажам комедії. За свої високі моральні якості Клеонт винагороджується у п’єсі шлюбом з Люсіль. Дочку Журдена змальовано у творі менш виразно, але добре показано її привабливі риси — красу, людяність і здатність до високого кохання. Автор утверджує силу взаємних почуттів, що важать більше за титули й багатство.

Закоханим допомагають з’єднатися слуги Ніколь і Ков’єль, які представляють народні типи. Весела й гостра на язик Ніколь і винахідливий та кмітливий Ков’єль втілюють позитивне, природне, гуманне начало. Ці образи протиставлені егоїзму буржуазії та ницості дворянства. Слуги висловлюють розумні, тверезі оцінки подій та людей, вони активніші від своїх хазяїв. Без витівки, яку придумав Ков’єль, Люсіль і Клеонт не змогли б одружитися. Те, що всю «режисуру» розіграшу автор віддає Ков’єлю, підкреслює глибоку віру Мольєра в народ, у його розум і творчі можливості, у здатність відновити справедливість.

 

Хоча в кожному з персонажів підкреслюється якась одна риса, не можна не помітити, що Мольєр у п’єсі «Міщанин-шляхтич» прагнув до багатогранності зображення людських характерів (так, Журден — утілення не тільки гіпертрофованого марнолюбства, а й наївності, невігластва, практичності тощо). Ця неоднозначність образів була новим кроком у розвитку жанру класицистичної комедії.

Домашнє завдання   Напишіть невеликий твір-роздум на тему «Які вони, сучасні журдени?»  Повторити засоби комічного
  
8 клас, література
Урок за 12 квітня
Тема. Засоби комічного. Елементи народного театру

1. Запишіть дату і тему уроку в зошити

2. «Вільне письмо» на тему «Сміх»

3. Повторити терміни з теорії літератури

Гумор — вид комічного, коли серйозне в житті зображується жартівливо, коли про людські вади говориться з добродушною посмішкою.

Іронія — засіб гумору та сатири, заснований на приховано-глузливому, зневажливо-осудливому зображенні людини чи явища.

Сатира — художні твори різних жанрів, у яких різке викриття зображуваного поєднано з його гострим осміюванням.

Сатирична розповідь — розповідь, у якій різко висміюються люди, людські вади, характери.

 

Антитеза — підкреслене протиставлення протилежних життєвих явищ, понять, почуттів, характерів.

4. Опрацюйте матеріал "Образи комічного у комедії"
 У п’єсі Мольєра панує атмосфера сміху. Драматург використовує сміх для викриття негативних рис людей і вад суспільства. Сміх у комедії має величезну виховну силу, бо з його допомогою автор показує справжнє обличчя людства. Сміх допомагає людям посміятися із себе, побачити те, чого вони раніше не помічали.

Сміх у комедії «Міщанин-шляхтич» має не тільки історичну основу: епоха Людовіка XIV давно минула, стосунки між дворянством і буржуазією нині не актуальні, а п’єса й досі подобається публіці. А це означає, що автор втілив у своїх персонажах не стільки індивідуально-конкретне, скільки те, що завжди було й буде притаманне людській натурі. Мольєр, як видатний майстер комедії, показав ті загальні недоліки, що живуть у людях і до сьогодні,— марнославство, лицемірство, невігластво, пихатість тощо.

Сміх Мольєра багатозначний за своїм змістом. Він то веселий, доброзичливий, життєрадісний, то викривальний, нищівний. Багатозначність сміху зумовлює розмаїття засобів комічного у п'єсі. У зображенні Журдена, пані Журден, закоханих автор віддає перевагу гумору та іронії. Глядачі весело сміються, коли кравець пояснює Журденові, що на костюмах аристократів квіточки мають бути розташовані лише голівками вниз, коли вчителі навчають Журдена гарних манер або коли його посвячують у «мамамуші». Викликає сміх і гумористична сцена сварки Клеонта й Люсіль, і кожна поява пані Журден, яка весь час лається. Тим часом при змалюванні образів аристократів застосовують! я гостріші засоби комічного — сатира та сарказм. Якщо вчинки Журдена лише висміюються, то спосіб життя Доранта й Дорімени рішуче засуджується.

Мольєр був блискучим майстром комізму. Комізм у «Міщанині-шляхтичі» виникає і в окремих ситуаціях, в які потрапляють герої п’єси, і в їхніх висловлюваннях (яскравий приклад словесного комізму — «турецька» мова, вигадана автором). Проте комізм криється передусім у характерах персонажів і виявляється через їхні вчинки та діалоги. Не обмежуючись зображенням комічних моментів, драматург створив живі сатиричні образи, які не втратили свого значення і в наш час. Комічні ефекти в комедії Мольєра ґрунтуються на широкому використанні можливостей народного театру, що надає п’єсі особливої життєвості та дієвості.

 

Сміх у комедії «Міщанин-шляхтич» — це спосіб викриття лицемірної моралі та рабської психології суспільства, це вираження демократичної точки зору автора і моральний урок не тільки сучасникам драматурга, а й нашому сьогоденню.

5. Усно дайте відповідь на запитання

Що викликає у вас сміх, коли ви читаєте про навчання Журдена? Хіба це смішно, що людина вчиться?

На кого Журден хоче бути схожим? Чи варті його ідеали наслідування?

Чи можна назвати Журдена «зовсім темним», як казав учитель музики?

Хто з персонажів утілює здоровий глузд? Наведіть цитати, що розкривають ставлення цих людей до Журдена.

Хто допомагає відновити справедливість і сприяє шлюбу Клеонта з Люсіль, обдуривши Журдена? У чому тут виявляється позиція автора? На чиєму він боці?

Які риси класицистичної комедії втілені в п’єсі «Міщанин-шляхтич»?

У чому Мольєр був новатором?

Які традиції народного театру простежуються в комедії «Міщанин-шляхтич»?

Які два види комедії розробляв Мольєр? Чи наявні їхні риси у п’єсі? Доведіть свою думку прикладами.

З’ясуйте природу сміху Мольєра. Проти чого був спрямований цей сміх?

 

Повторіть визначення видів комічного, наведіть приклади та з’ясуйте їхні функції, спираючись на текст комедії.

6. Знайдіть творче рішення

Уявіть, що вам запропонували підготувати костюми для шкільної вистави «Міщанин-шляхтич». Які кольори ви запропонуєте для головних персонажів комедії? Свої міркування обґрунтуйте.

Домашнє завдання  Повторити вивчене; підготуватись до творчої роботи.

 

8 клас, література
Урок за 16 квітня
Тем. Розвиток мовлення
Твір за комедією Мольєра "Міщанин-шляхтич"

1. Запишіть дату і тему уроку в зошити
2. Виберіть тему для творчої роботи

1. Над чим і над ким сміється Мольєр в комедії «Міщанин-шляхтич»?

2. Чи легко стати шляхетною людиною (за комедією Мольєра «Міщанин- шляхтич»)?

3. Мій улюблений герой комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич».

4. Наскільки актуальною є в наш час комедія Мольєра «Міщанин-шляхтич».

5. Мої роздуми над сторінками комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич».

3. Напишіть твір на чернетці
4. Перевірте написане
5. Перепишіть у зошити

Домашнє завдання   Повторити вивчений матеріал з теми "Бароко і класицизм"

8 клас, література
Урок за 19 квітня
Тема. Контрольна робота за темою "Бароко і класицизм"

1. Запишіть дату і тему уроку в зошити
2. Виконайте завдання

I Тестові завдання (по 0,5 б.)

1. Термін «класицизм» походить від латинського «classicus» і означає:

а) «оригінальний»; б) «високий»; в) «зразковий»; г) «складний». 

2. Позначте хронологічні рамки доби бароко:

а) ХІІІ – ХVст; б) ХV – ХVІ ст.; в) ХVІ – ХVІІІ ст.; г) ХVІІ – ХІХ ст..

3. Укажіть країну, у якій виник класицизм: 

а) Англія; б) Франція; в) Італія; г) Іспанія. 

4. Укажіть назву театру, який заснував Мольєр: 

а) «Сучасний театр»; б) «Блискучий театр»; в) «Славетний театр»; г) «Класичний театр».

5. Укажіть героя, який є втіленням здорового глузду в комедії Мольєра: 

а) Клеонт; б) Дорант; в) пані Журден; г) Ніколь. 

6. Укажіть зайве правило творення драматичних творів доби класицизму. 

а) єдність дії; б) єдність характерів; в) єдність місця; г) єдність часу. 

 

Завдання з вибором кількох правильних відповідей (1 б.)

7. Укажіть риси характеру пана Журдена: 

а) інтелігентність; б) самозасліпленість; в) брутальність;

г) довірливість;       д) чемність; е) освіченість.

 

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари) (2 б.)

8. Установіть відповідність між літературним напрямом і його характерними рисами. 

а) Пишний, барвистий стиль;                                            1) Бароко; 

б) орієнтація на античність;                                               2) класицизм. 

в) тяжіння до контрастів, складної метафоричності; 

г) нормативність мистецтва.

 

II Розгорнуті відповіді на запитання (по 1,5 б.)

9. Проаналізуйте поезію Луїса де Гонгора-і-Арготе «Галерник».

10. Вкажіть основні риси бароко як літературного напряму та найяскравіших представників.

 

III Твір-мініатюра (одне питання на вибір учня ( 3 б .)

11.

1) Над чим мене змусила замислитися барокова поезія (на прикладі прочитаних творів)?

2) Яким я уявляю героя барокової поезії (на прикладі прочитаних творів)?

3) Чому сцени навчання пана Журдена викликають сміх? 

4) Чому граф Дорант «дружив» з паном Журденом? Який зиск він мав із цієї дружби? 

5) У чому я вбачаю актуальність твору Мольєра «Міщанин-шляхтич»?

 

 

 

Домашнє завдання    Скласти кросворд за вивченою темою

 

8 клас, література
Урок за 23 квітня
Тема. Антуан де сент-Екзюпері. "Маленький принц" - філософська, алегорична казка-притча

1. Запишіть дату і тему уроку в зошити
2. Перегляньте відеопрезентацію
https://www.youtube.com/watch?v=HvjGpEeOni8
3. Перегляньте відеобіографію
https://www.youtube.com/watch?v=BzrFsnyKJJM
4. Історія створення казки «Маленький принц»

Задум жодного із закінчених творів Сент-Екзюпері не вино­шував так довго, як «Маленького принца». По-справжньому мо­тиви цього твору почали складатися з початком Другої світової війни. У той час Сент-Екзюпері часто малював один і той же малюнок: маленький хлопчик із крильцями і без них здивовано дивиться із-за хмар на землю. Цей дивовижний хлопчик дедалі більше не давав спокою письменникові, льотчикові, бійцеві. Казка була написана у Нью-Йорку протягом 1942 року і вийшла друком навесні 1943 року. Це був останній твір Сент-Екзюпері. Він став переконливим доказом повного поетичного самопізнання людини. «Маленький принц» яскравим світлом осяває й інші твори письменника. Без нього взагалі важко зрозуміти глиби­ну задумів і прагнень митця. Маленький принц — улюблений герой Сент-Екзюпері, виразник його найпотаємніших думок і сподівань.

У «Листі заручника» письменник відзначав: «Мені байдуже, уб'ють мене на війні чи ні. Але якщо я повернуся живим з цієї "невдячної, але необхідної роботи", переді мною постане тільки одне запитання: що потрібно сказати людям?».

Що хотів сказати людству письменник Сент-Екзюпері у своїй філософській казці-притчі «Маленький принц», ми й повинні дізнатися.

4. Прослухайте аудіокнигу (4 частини)
https://www.youtube.com/watch?v=bvPzDAx8GD8
https://www.youtube.com/watch?v=9L1NT8n9boQ
https://www.youtube.com/watch?v=DQSRW2ycEzo
https://www.youtube.com/watch?v=jHQGhfvfqCA
5. Словникова робота.

Притча — повчальна алегорична оповідь, в якій фабула під­порядкована моралізаційній частині твору. У притчі зосереджена певна дидактична ідея. Цей твір став одним із засобів вираження морально-філософських роздумів, нерідко протилежних загаль­ноприйнятим, панівним у суспільстві уявленням.

6. Дайте відповіді на запитання

1)    Як ви гадаєте, кому адресована казка: дітям чи дорослим? Чому? 

2)  Знайдіть ознаки казки й притчі у творі. 

3) Які, на вашу думку, повчальні моменти містить казка-притча А. де Сент-Екзюпері? (Твір містить філософські роздуми про сенс життя людини. Письменник прагне переконати людей, що головне — це їхні душі, ставлення до матеріальних та моральних цінностей. Треба любити життя, людей і ти будеш щасливим.)

4) Якими спогадами свого дитинства автор починає твір?

5) Як ви вважаєте, чому оповідач показував свій малюнок тим, «хто, здавалося, мав світлий розум»?

6)  Які цінності людського життя захищає у своєму творі А. де Сент-Екзюпері?

7)  Який образ твору допомагає усвідомити беззахисність людини?

8)  У чому полягає гуманістичний зміст твору? (Твір пройнятий любов'ю до людини, прагненням достукатися до її душі, сколихнути, змусити замислитися й очиститися від усього нещирого й непотрібного, повернути втрачену дитячу щирість, чистоту, безпосередність.)

Домашнє завдання       Дібрати матеріал про подорожі Маленького принца; виписати філософські вислови про сенс життя, його цінності; намалювати ілюстрації до твору (творче завдання; виконується за бажанням).

8 клас, література
Урок за 26 квітня
Тема. Людські взаємини, моральні цінності в казці-притчі "Маленький принц"

1. Запишіть дату і тему уроку в зошити
2. Вікторина 

1. Кого першого зустрічає Маленький принц на Землі?

2. З чим боровся хлопчик на своїй планеті? 

3. Хто відкрив Маленькому принцу істину: «Найголовнішого очима не побачиш»? 

4. Кого залишив Маленький принц на своїй планеті? 

5. Хто жив на астероїді 326? 

6. Хто запропонував Маленькому принцу стати міністром юстиції? 

7. Якому з мешканців астероїдів було соромно?

8. Хто розводив поїзди? 

9. Де потерпів аварію льотчик? 

10. Хто стверджував, що «книги з географії — найцінніші книги»? 

11. Який мешканець одного з астероїдів відзначався великою відповідальністю?

 

12. Де набрав льотчик води?  

3. Дайте відповіді на запитання

-         Розкажіть про Маленького принца. Яким ви собі його уявляєте?

-         Чим він займається щодня?

-         Для чого він прочищає вулкани і вириває паростки баобабів?

-         Що уособлюють баобаби?

-         Як він ставиться до своєї планети?

-         Які слова Маленького принца про його ставлення до своєї планети вам найбільше запам’ятались? Чи згодні ви з ними?

«Встав вранці, привів себе у порядок, приведи в порядок свою планету»

-         Хто ще живе на планеті Маленького принца?

-         Як веде себе Троянда?

-         Як склались стосунки між Маленьким принцем і Трояндою?

-         Чому Маленький принц вирішив подорожувати?

-         Хто допоміг Маленькому принцу змінити своє ставлення до Троянди? Підтвердіть цитатою.

-         Визначте ключові слова у цих роздумах.

 

«Треба було судити не за словами, а за справами»

4. Схарактеризуйте героїв твору за планом

1. Чим займається житель планети?

2.Охарактеризуйте його. Підберіть цитати до його характеристики.

3.Як ставиться Маленький принц до нього?

4.Знайдіть фразу , яка допомагає розкрити образ цього героя.

 

5. Сформулюйте висновок.

Король( Необмежена влада, честолюбство .Світ для королів дуже спрощений, для них усі люди піддані. Себе судити набагато важче , ніж інших. Безглуздість)-Влада стоїть на першій сходинці світу дорослих

Честолюбець (Марнославство, самозахоплення, байдужість до оточення, егоїзм. Честолюбці не чують нічого, крім похвал. Уособлення пихатості) «Для пихатих усі інші – їхні шанувальники».  «Шанувати – значить визначити, що я найвродливіший, найкраще одягнений, найбагатший і найрозумніший на планеті». «Пихаті люди не чують нічого,  крім оплесків»

 Пияк (Хвороблива пристрасть до пияцтва. П*є , щоб забути про совість. Символ вад , яких багато у людей. Цей образ уособлює безсилля, втечу від себе, від проблем.)

Ділок (Рахував зорі, записував підрахунок на папірці і складав їх у ящик, вважаючи себе багатим. Нікчема, що прагне перетворити неозору красу Всесвіту у власність .« А зіркам від тебе немає ніякої користі». Займатися справою добре, але «гроші заради грошей» знецінюють життя) «Бути багатим , щоб купувати нові зірки». «Я володію зірками тому, що до мене ніхто не додумався ними заволодіти». «І моїй квітці, і моїм вулканам корисно, що я ними володію, а зіркам від тебе ніякої користі».

 Ліхтарник (Відповідальність за діло, турбота про інших, висока духовна турбота. « Це по-справжньому корисно, тому що красиво», «Наказ є наказ». «Це справді корисно, бо красиво». «Він не смішний, тому що не думає про себе».)

Географ ( «Надто важлива особа, йому ніколи байдикувати», уособлення обмеженості. Байдужість до того,що оточує) Надто поважна особа, яка ніколи не виходить з кабінету, мовляв, їй ніколи тинятися, про все знає з переказів, йому байдужа його планета)

 

5. Дайте відповіді на запитання

- Чому автор каже « Земля – планета непроста» ? (Реальне життя- річ складна)

- Як почувається на землі Маленький принц?

-Кого шукає герой на Землі 

-Яку трагедію пережив герой на Землі(дорога привела його в сад ,де росло багато троянд. Виявилося , що його квітка не є унікальною , неповторною)

- Хто допоміг Маленькому принцу?

-Які істини відкрив Лис героєві?(Ти завжди відповідаєш за того,кого приручив; Добре бачить тільки серце. Найголовнішого очима не побачиш)

-Чому льотчик і Маленький принц прийшли до криниці? 

-Як ви розумієте фразу: «Вода буває потрібна і серцю»?( Вислів «Вода буває потрібна і серцю» означає, що, крім звичайної спраги, існує ще й спрага духовна, що виникає, коли людині необхідне розуміння, підтримка, співпереживання... Як тіло не може довго жити без води, так і душа людини не витримає довго без дружби, любові, розуміння)

 

 — Яким настроєм перейняті останні розділи казки? (Вони сумні, тому що Маленький принц збирається залишити Землю, розлучитися зі своїми друзями. Льотчикові боляче слухати розмову хлопчика й змії, адже він хоче зберегти Маленького принца, але той все ж таки вирішив повернутися додому.)

— Як ви розумієте зникнення Маленького принца? Чому воно так схоже на смерть? Чи це і є смерть? (Маленький принц нібито повертається на свою зірку. І читачам, й оповідачеві дуже хочеться вірити, що так воно і сталося. Можливо, цей сум — від розлуки, від усвідомлення неможливості побачитися знову? Автор книги не дає однозначної відповіді на це питання. Мабуть, тому, що втрачати друзів завжди важко й сумно, навіть якщо вони залишаються жити.)

 

6. Проблемне запитання
Які цінності, на думку Екзюпері, найголовніші у житті? 
(Любов, дружба, відданість, відповідальність, праця…)

 

7. Підсумок
 Отже, справжня сутність стосунків між людьми відкрилась Маленькому принцу все-таки на Землі. А це означає, що і ми мусимо пам’ятати мудрість Лиса, адже відповідаємо за своїх друзів, за свою планету, як Маленький принц за власну маленьку зірку й улюблену троянду

Дорослий, якщо він по-справжньому добра людина, в душі залишається людиною. Він зберігає в собі кращі якості: любов, вірність, чуйність, довіру до світу, відсутність страху перед невідомим. Поява Маленького принца в пустелі перед пілотом – це нагадування людині про її внутрішнє «Я», або про найчистіше, що є в душах маленьких дітей

відповідаємо за своїх друзів, за свою планету, як Маленький принц за власну маленьку зірку й улюблену троянду
Домашнє завдання           

 Знайти в казці-притчі образи-символи , визначити їх значення .