9
клас, література
Урок за 12 квітня
Тема. Контрольна
робота з теми "Нові тенденції у драматургії кінця ХІХ-початку ХХ ст."
1. Запишіть дату і тему уроку в зошити
2. Виконайте завдання
Початковий і середній рівні (6 балів)
1. Засновник «нової драми»:
а) Г. Ібсена; в) Б. Шоу;
б) М. Метерлінка; г)А. Чехова
2. За
жанром «Ляльковий дім» — це:
а) сатирична комедія; в) аналітична п’єса;
б) історичний
роман; г) психологічна новела.
3. Який твір вважався
начерком до п’єси «Ляльковий дім»:
а) «Примари»; в)
«Жінка моря»;
б) «Нотатки до
сучасної трагедії»; г) «Пігмаліон».
4. Лікар Ранк був
давнім другом:
а) Торвальда
Хельмера; в) Нільса Крогстада;
б)Нори Хельмер; г)батька Нори.
5. Де відбувається
зустріч квіткарки і професора:
а) на базарі; в) біля церкви;
б) на майдані; г) в парку.
6. Хто і з
ким заключає парі:
а) Пікерінг й
Хіггінс;в) Елайза та Хіггінс;
б) Пікерінг та Елайза; г) Місіс Хіггінс та Місіс Пірс.
Достатній
рівень (3 бали)
Дайте визначення
терміну «підтекст».
Дайте
визначення «інтелектуальна драма».
Високий
рівень 3 бали)
Виконати одне із завдань.
1. Напишіть твір-есе за темою «Значення
досконалого володіння мовою для успішного життя» (за твором Б. Шоу та на
основі особистих спостережень за сучасним життям).
2. Продовжте історію Нори із п’єси Г.
Ібсена «Ляльковий дім».
Домашнє завдання Підготувати
повідомлення про долю єврейського народу на початку XX століття.
9 клас, література
Урок за 15 квітня
Тема. Шолом-Алейхем "Тев'є-молочар".
Тема історичного зламу, який пройшов крізь долю людини і народу на межі ХІХ-ХХ
ст.
1. Запишіть дату і тему уроку в
зошити
2. Познайомтеся з особистістю
письменника-відео
https://www.youtube.com/watch?v=VajeO8JWeCI
презентація
https://naurok.com.ua/prezentaciya-zhittya-i-tvorchist-sholoma---aleyhema-146632.html
експрес-урок
https://www.youtube.com/watch?v=OI0zU2QJn8Y
3. Опрацюйте матеріал про долю єврейського
народу на межі ХІХ-ХХ ст.
Становище
єврейського населення у Російській імперії було важким
За імператорським
наказом 1843 року для “поліційного нагляду” за євреями, які приїздили до міста,
засновувалися заїжджі двори. Так в російських містах за Миколи І з’явилися
“гетто” - міські квартали, в яких селилися лише євреї.
За наказом Миколи І євреям було заборонено селитися і поблизу західного
державного кордону, де євреї, на думку можновладців, начебто заробляли
контрабандою (хоча переселення євреїв від західних кордонів влада так і не
змогла здійснити).
Після чергового “Положення про євреїв” від 1835 року “смуга осілості”
набула остаточного вигляду і охоплювала майже всю територію сучасної України.
Тут швидко зростало єврейське населення - і внаслідок переселення із
заходу, і внаслідок природного приросту, який у євреїв був вищим, ніж у іншого
населення.
За часів правління Миколи І (1825-1855 рр.) адміністративний тиск та
реакційна політика позначились на євреях, як і на іншому населенні країни.
Вкотре в історії влада намагалася “переробити та перевиховати” євреїв. Одним із
засобів реалізації цього шляху цар вважав запровадження рекрутської повинності
для євреїв.
Влада сподівалася на те, що єврейський солдат у казармі, відірваний від
рідного середовища та під контролем командирів, змушений буде відмовитися від
єврейських традицій та врешті- решт перейде до християнства. Указ встановив
підвищену норму призову для євреїв, відкидання будь-яких поважних причин
неможливості служби (як це було у рекрутів-християн - через здоров’я,
недостатню фізичну розвинутість тощо). Крім того, євреїв брали у рекрути не з 18
років, як інших підданих Росії, а з 12 років, і шість років перебування
малолітніх рекрутів у школах кантоністів “для приготування до військової
служби” не зараховувалися до загального строку служби в армії, який тоді
складав 25 років. Через такий довгий термін солдати назад вже не поверталися, і
тому рідні оплакували рекрутів, як померлих.
Відповідальність за набір потрібної кількості рекрутів несли єврейські
общини - кагали.
“Хрещення через солдатчину” було далеко не єдиним заходом антиєврейської
політики Миколи І, яка припинилася лише із смертю царя.
Не витримуючи такого відношення до себе, частина євреї
емігрувала. А ті, хто залишився, працювали, збагачуючи Російську імперію.
Наприкінці ХІХ - на початку ХХ
століття більша частина євреїв займалася ремісництвом та дрібною торгівлею
(сільгоспродуктами, одягом та взуттям, будівельними матеріалами).
У наслідок розвитку єврейських землеробських колоній Україна стала
найбільшим регіоном єврейського землеробства у світі. На межі ХІХ - ХХ століть
тут було 95 сільськогосподарських єврейських колоній. В південному, провідному
районі єврейського землеробства, мешканці 39 колонійобробляли більше 60 тис.
десятин орної землі.
Значну роль в економіці Східної України відігравали євреї-підприємці, які в
цьому регіоні були власниками або орендарями 90% млинів, 96% винокурних та 80%
пивних заводів. Понад 70% перевезень по Дніпру здійснювали пароплави київського
підприємця Д. Марголіна. Єврейські підприємці активно сприяли
соціально-економічному та культурному розвитку міст.
Д. Марголін сприяв пуску в Києві у 1892 р. першого в Російській імперії
електричного трамваю; цукрозаводчики Бродські фінансували тут будівництво
Політехнічного та Бактеріологічного інститутів. В Одесі на кошти єврейських
промисловців і банкірів було встановлено газові ліхтарі, облаштовано водогін,
телефонну мережу, побудовано електростанцію, лікарню та театр.
Втім, абсолютна більшість євреїв України була незаможною.
У 70-х рр. ХІХ ст. євреїв почали звинувачувати у підтримці революційного
руху. А з 1881 року, після вбивства народовольцями імператора Олександра ІІ,
Україною прокотилася страшна хвиля єврейських погромів. Приводом для погромів
були чутки, ніби цар був убитий євреями, а місцева влада нібито замовчує
вказівку щодо їхнього покарання. З іншого боку, антиєврейські ексцеси
найчастіше носили організований характер і відбувалися за єдиним сценарієм.
Чутки про майбутній погром розпускали приїжджі, у багатьох випадках - вихідці з
центральних російських губерній. У призначений день потягом прибувала так звана
“босонога команда” (зграя декласованих елементів), її напували горілкою у
найближчому шинку і направляли за заздалегідь визначеними адресами. До “босоти”
приєднувалися місцеві мешканці, здебільшого люмпенізовані. І за потурання або
навіть із благословення місцевої влади розпочинався погром.
Таким чином, у ХІХ - на початку ХХ ст. в Російській імперії стверджувався
державний антисемітизм. Політика царату щодо євреїв мала за мету або
асимілювати євреїв, або примусити їх до еміграції.І все ж цей народ в таких
умовах не втратив рис своєї самобутності.
4. Познайомтеся з єврейськими традиціями
Єврейська кухня заснована на певній
харчовій філософії — кашрут. Кашрут — це система харчування, прийнята ще у
стародавніх іудеїв. Вона вимагає від послідовників суворого дотримання в
будь-яких землях, куди б їх не закидала історія.
В основі кашрута, в свою чергу, три
головних заборони:
Правило№1.
Не вари ягня в молоці матері його», тому ніякого м'яса в молочному соусі.
Не можна вживати в одну трапезу м'ясні та молочні страви, навіть якщо вони
лежать на різних тарілках.
Правило№2.
Єврейська кухня дозволяє вживати в їжу тільки парнокопитних жуйних тварин,
причому, тварина повинна бути вбита миттєво, щоб м'ясо не було зіпсоване
гормонами страху. Тому з кулінарних книг виключені рецепти зі свинини,
зайчатини, м'яса хижих тварин і птахів, риби без луски та крові тварин.
Наприклад, осетер — класичний представник некошерних риб, бо не має яскраво
вираженої луски, а короп — характерний приклад кошерної риби: має плавці і
луску.
Правило №3.
Не можна готувати в суботу. Звідси
походить страва, яку готують у п'ятницю ввечері, щоб до суботи вона настоялася.
Називається вона — чолент.
Всього євреї додержуються
ритуальних 365-ти заборон, значна частина яких відноситься саме до харчування.
За традиційними уявленнями їжу, що не відповідає встановленим приписам
(некаширну їжу) не можна їсти, отже, єврей не може їсти в домі неєврея і
споживати приготовану неєвреєм їжу.
5. Познайомтеся зі змістом твору
https://www.youtube.com/watch?v=twnJ85OERM4
6. Текстуальне
дослідження твору.
а). З’ясування рівня первісного сприйняття твору
· Які
враження від прочитаного твору?
· Які
епізоди запам’яталися найбільше?
· Які
почуття та настрій викликав у вас твір?
· На
які питання за текстом ви хотіли б почути відповідь?
б). Структура твору.
· Із
скількох частин складається твір?
· Назвіть
їх.
в). Система образів.
Домашнє завдання Знати зміст твору ,
підготувати повідомлення про екранізації твору і постановки на сценах
9
клас, література
Урок за 19 квітня
Тема. Філософські
проблеми твору Шолом-Алейхема "Тев'є-молочар"
1. Запишіть дату і тему уроку в зошити
2. Складіть паспорт-характеристику Шолом-Алейхема.
|
Ім’я: |
|
|
Псевдонім: |
|
|
Роки
життя: |
|
|
Місце народження, проживання: |
|
|
Родина: |
|
|
Освіта: |
|
|
Рід
занять: |
|
|
Основні
твори: |
|
|
Нагороди,
відзнаки: |
3.Складіть сюжетний ланцюжок перших двох розділів «Аз недостойний» і
«Велика удача» твору Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар».
4. Дайте відповіді на запитання
- У чому полягає особливість оповіді у творі Шолом-Алейхема?
(Це серія оповідань, поєднаних головним персонажем. Твори містять колоритні
монологи Тев’є під час його уявної розмови із Шолом- Алейхемом у різні роки.
Письменник працював над твором 20 років, тому кожен монолог сповнений прикмет
свого часу.)
- Розкажіть про ставлення героя повісті до висловлювань із
єврейських священних писань. (Тев’є переробляє їх відповідно до своїх життєвих
спостережень і роздумів.)
- Яка риса характеру Тев’є найвиразніша? (Невичерпний оптимізм,
почуття гумору, які допомагають йому долати життєві труднощі.)
5. Міні-вікторина
- Назва єврейського храму.
- Єврейська назва бідняка.
- Урочиста трапеза весняного єврейського свята.
- Назва цифри 2 на ідіш.
- Весняне єврейське свято, подібне до християнського Великодня.
- Маленька єврейська шапочка.
6. Робота з епіграфом літературного твору
Поясніть своє розуміння епіграфа, який Шолом-Алейхем обрав до твору
«Тев’є-молочар»: «“З багна підійма бідняка, / Із сміття підносить злидаря”.
(Псалтир, СХІІІ)».
7. Завершіть речення
«Якщо в житті негаразди, то слід...»
8. Висновок
Твір Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар» зачаровує
парадоксальними висловлюваннями героя, його невичерпною життєрадісністю, хоча
часто, як ми розуміємо, радіти йому особливо нема чого. І в цьому полягає
розв’язання письменником однієї з наріжних філософських проблем життя: важлива
не подія, явище чи становище, а те, як ти до цього ставишся. Тев’є підсміюється
над собою та своїми негараздами, і це допомагає йому переживати скрутні часи, а
можливо, і залучати удачу.
Домашнє завдання
Для всіх: знати зміст розділів «Химери»
та «Теперішні діти» твору Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар»; уміти коментувати,
висловлювати свої думки та враження.
Творче: створити ілюстрації або буктрейлери (за можливості) до цієї повісті.
9
клас, література
Урок за 22 квітня
Тема. Шолом-Алейхем
«Тев’є-молочар»: образна система твору
1. Запишіть дату і тему уроку в зошити
2. Складіть сюжетний ланцюжок розділів «Химери» та «Теперішні діти»
3. Опрацюйте матеріал
Сам письменник
вважав Тев’є найулюбленішим із-поміж створених ним літературних типів.
Простакуватий і шляхетний Тев’є розуміє людей, тонко відчуває красу природи,
завжди поводиться гідно і не грішить проти совісті. Працьовитий і бідний
чоловік звик тяжко здобувати щоденний хліб, не схилятися перед труднощами,
нестатками, кривдами.
У нього велика родина — п’ятеро
працьовитих і розумних доньок, долі яких склалися по-різному. Найстарша Цейтл,
не бажаючи пов’язати свою долю з нелюбом,— заможним м’ясником Лейзер-Волфом,
одружується із бідним кравцем Мотлом, який згодом помирає від сухот. Дочка Годл
закохалась у революціонера та вирушила з ним на заслання до Сибіру. А Хава,
порушивши всі традиції, вийшла заміж за неєврея, писаря Федька Ґалаґана, і
прийняла християнство. Із цього приводу Тев’є міркує так: «Що таке єврей і
неєврей?.. І чому господь бог створив євреїв і неєвреїв?.. А коли господь бог
уже створив євреїв і неєвреїв, чому вони такі відокремлені одне він одного,
чому ненавидять одне одного?»1 Трагічно склалася доля й дочки
Шпринци. Вона закохалася в багатого, але нікчемного Арончика, та, вражена його
блюзнірством і зрадництвом, вкоротила собі віку — втопилася. Нещасливо живе й
сумирна Бейлка. Вона виходить заміж за багатого нелюба, аби забезпечити
батькові старість. Життя не щадить Тев’є і його дочок: помирає його дружина, а
на завершення тяжких поневірянь усіх євреїв за царським наказом виселяють із
рідного села за «межу осілості». Разом із батьком та Цейтл у добровільне 1 вигнання
збирається також Хава. Вигнаний зі свого дому, з торбиною за плечима, Тев’є
готовий вирушити в путь. Він не зломлений і досі вірить у життя. Йому потрібно
йти — онуки вже чекають, виглядають діда. «Діти і діти дітей — це ж неабищо!» —
каже великий трудар і життєлюб Тев’є.
Отже, тема «маленької людини» —
зневаженої та знедоленої — стала провідною у творчості Шолом-Алейхема, зрештою
— як і в усій світовій літературі ХІХ ст.
Тев’є з твору Шолом-Алейхема
«Тев’є-молочар» — турботливий батько. Діти для нього — все. Але вони ростуть у
світі, що змінюється, і їхні погляди на життя, на шлюб також відрізняються від
поглядів старшого покоління: для них вигода в шлюбі не важлива, вони ладні жити
в бідності, але з почуттями любові та поваги одне до одного, вони не бояться
поїхати шукати кращого місця у світі, мають свої переконання. Усю систему
образів повісті побудовано у такий спосіб, щоб розкрити головні риси
єврейського народу, його радощі та біль, показати хоча б частку його
багатостраждальної історії.
В образі Тев’є уособлено образ усього
єврейського народу, який, незважаючи на всі злидні, що випали на його долю, не
пригнічений почуттям приреченості, а сповнений оптимізму та життєвої сили.
Тев’є з радістю працює на землі, міцно стоїть на ній, він фізично й морально
здоровий, життєлюбний. Скільки лиха падає на його голову, особливо останнє —
вигнання з села за царським наказом, що забороняв євреям працювати на землі,—
але він гордо тримає голову, залишається нескореним..
4. Схарактеризуйте героя за цитатами
■ «Поговоримо краще про що-небудь веселіше: що
чувати з холерою в Одесі?»
■ «Дивна річ, чим більше горя, тим кращі надії,
чим більше злиднів, тим палкіші сподівання».
■ «Трохи свого горя, не прогнівати бога, а трохи
горя всього загалу — погані часи!»
■ «Бо кажіть що хочете, але ніж мати стільки
горя від своїх дочок, як оце Тев’є має, то чи не в тисячу разів краще лежати в
домовині?»
■ «Бо все, що землею вкрито, слід, як то кажуть,
забути, а поки живеш на світі, не можна зректися усього земного».
■ «Розум і каяття — ці дві речі завжди приходять
занадто пізно».
■ «Міняючи місце — міняєш долю...»
■ «Як каже цар Соломон: людина подібна до
тварини, забуває, що скільки б вона не жила, а вмерти однаково доведеться...»
■ «Людина не бере сама, а як захоче взяти, їй
дають по руках...»
■ «людина подібна до столяра: столяр живе, живе
і помирає, і так само людина живе і помирає».
■ «Але «життя і смерть у руці божій»,— коли бог
хоче покарати людину, він позбавляє її розуму».
■ «Найкращому коневі потрібен батіг, найрозумнішій
людині — порада».
■ «Люблю Всевишнього, бо він прислухається до
мого голосу й благання, жаліє мене, коли мене оточують з усіх боків злидні,
скрута, горе, напасті: то здохне корова посеред білого дня, то принесе лиха
година небораку родича, як от Менахем-Мендла з Єгупця, який забирає останню
копійку, і вже думаєш «у хвилину розпуки», що кінець світу, «всі люди
облудні»,— ніде на світі немає правди. Що робить Господь бог? Він подає
Лейзер-Волфові думку, щоб той посватався до моєї Цейтл, не правлячи ні посагу,
ні вбрання».
■ «На дурничку нічого нема! Ти, корово, хочеш
жувати — йди, тебе видоять, давай молоко, годуй бідняка з його жінкою і дітьми!
Ти, конику, хочеш набити пельку — біжи щоразу з глечиками до Бойберика і назад!
Так само й ти, людино, хочеш мати шматок хліба — йди працювати.»
■ «“Суєта суєт” — не в грошах щастя. Сьогодні
так, завтра інак, аби живі були».
■ «“Коли нема муки, нема й науки”,— тобто наука
лежить у скрині, а мудрість — у кишені.»
■ «Людина слабкіша за муху і міцніша від
заліза.»
■ «Не мають цілих штанів, а вчитися їм
хочеться».
■ «Добрий товар сам себе хвалить».
■ «А вродливе обличчя — це ж ви самі кажете,—
половина посагу».
■ «Владико небесний! Як розумно ти правиш своїм світом. Ось ти створив
Тев’є і створив, приміром, коня, і обидва вони мають однакову долю на цьому
світі. От хіба тільки те, що у людини є язик і вона може поговорити, висловити
все, що наболіло на серці, а кінь, бідолашний, що? Німе, прости господи,
створіння.»
5. Із розділів «Годл», «Хава» та
«Шпринця» повісті Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар» випишіть цитати до
характеристики героїв твору.
6. Заповніть другу частину таблиці
|
Висловлювання |
Риси характеру |
|
«Що таке єврей і неєврей?.. І чому
Господь бог створив євреїв і неєвреїв?.. А коли господь бог уже створив
євреїв і неєвреїв, чому вони такі відокремлені одне він одного, чому
ненавидять одне одного?» |
|
|
«“Суєта суєт” — не в грошах щастя.
Сьогодні так, завтра інак, аби живі були» |
|
|
«У нього дуже порядний батько, а
дід... був неабиякою людиною, дні і ночі сидів над книгами, дарма що сліпий,
і вивчав Тору» |
|
|
«Гроші, братику, треба... заробити кривавим потом,
мозолі натерти!» |
|
|
«Розум і каяття — ці дві речі завжди приходять
занадто пізно» |
|
|
«Головне — людина, тобто щоб людина була людиною» |
|
|
«Дурниці... їсти, хіба це головне? Багатій не їсть
червінців, а бідняк не їсть камінців» |
|
|
«Де сказано, що я повинен жили з себе висотувати,
щоб заробити на рідкий крупник, на куліш з картоплею, а вони, оті єгупецькі
багатії, мають розкошувати на дачах, за холодну воду не беручись, об’їдатися
смаженими качками, смачними книшами, млинцями й вергунами? Хіба я не така ж
людина, як вони?» |
|
|
«Що це за балачки: вони дали одне одному слово, що
поберуться?» |
|
|
«Ось послухайте, як Тев’є викручується зі скрутного
становища» |
Домашнє завдання Знати
зміст розділів «Годл», «Хава», «Шпринця» повісті Шолом-Алейхем «Тев’є-молочар»;
уміти переказувати, коментувати.
9
клас, література
Урок за 26 квітня
Тема. Народний
гумор у творі Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар». Сучасні інтерпретації твору
в театрі, кіно та інших видах мистецтва
1. Запишіть дату та тему уроку в зошити
2. Схарактеризуйте долю
дочок Тев’є
Доля дочок Тев'є-молочара
|
Ім’я доньки |
Обранці дочок |
Риси характеру |
|
Цейтл |
Виходить заміж за бідного Мотла-кравця, а не за
багатого, проте нелюбого м’ясника; залишається вдовою по швидкій смерті
чоловіка від сухот |
Цінує справжнє кохання більше за багатство |
|
Годл |
Одружується зі студентом Перчиком, їде із ним на
заслання до Сибіру |
Шанує освіченість, переконання, боротьбу за
справедливість; як відданна дружина вирушає за чоловіком на заслання |
|
Хава |
Бере шлюб із православним писарем Федькою Ґалаґаном,
викликає осуд батьків, що обрала собі до пари не єврея |
Не зважає на релігійні настанови й забобони,
наражається на осуд з боку родини та єврейської громади через кохання |
|
Шпринця |
Закохується у сина багатої вдови; залицяльник тікає
разом із матір’ю, а дівчина з горя топиться в річці |
Живе серцем і почуттями, через що гине |
|
Бейлка |
Виходить заміж за багатого
підрядчика Педоцура, щоб бути заможною та мати змогу матеріально підтримати
батька, хоча не любить свого чоловіка |
Знає вартість грошей, проте думає про батька та
намагається дбати про нього |
3. Самостійно ознайомтеся з останніми розділами «Тев’є їде до Палестини», «Іди
геть!» повісті Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар». Випишіть цитати до
характеристики долі доньок Тев’є
4. Знайдіть у творі засоби комічного
|
Цитати |
Засоби комічного |
|
«Коли є що їсти, то їси, а коли
нічого їсти, то закушуєш губою і лягаєш спати голодний» |
Іронія |
|
«А не доживуть вони... ті багаті,
щоб я з ними рівнявся. Хай їм грець!» |
Сатира |
|
«Не ликом шитий, тягти за язика,
наче лизь злизав, велике цабе, пуп землі» |
Гумор |
5. Опрацюйте матеріал
Твір Шолом-Алейхема і театр
Класик єврейської
літератури Шолом-Алейхем і його легендарний «Тев’є-молочар» викликають
захоплення вже не в одного покоління режисерів, акторів і глядачів. Кожне із
них по-своєму бачить і сприймає події, описані видатним єврейським
письменником. Утім, на те він і класик, щоб його творіння були актуальними
роками, десятиліттями чи навіть століттями, бентежили свідомість багатьох
поколінь і знаходили відгук у душах людей різних національностей, різного віку,
різної віри...
1) П’єса Григорія Горіна
«Поминальна молитва» за творами Шолом-Алейхема за часів
СРСР була візитівкою Московського театру Ленком. Роль
Тев’є в цій п’єсі виконували Євген Леонов і Михайло Ульянов у Ленкомі, Богдан
Ступка — у Театрі імені Івана Франка у Києві.
Центральний персонаж вистави —
Тев’є-молочар — надзвичайно цілісний образ. Батько п’ятьох доньок мріє про те,
щоб доля була прихильною до них та обігріла їх своїми найтеплішими променями.
Але Бог, з яким Тев’є по-своєму і не без притаманної йому іронії так часто
спілкується, хоче іншого. Доля доньок мо- лочара не поспішає бути до них надто
привітною: старша донька Цейтл нехтує сватанням багатого м’ясника Лейзера і
виходить заміж за бідного й немічного, але любого їй шевця; Годл закохується в
революціонера Перчика і вирушає разом із ним на заслання до Сибіру; третя
донька — Хава одружується із православним українцем і зрікається своєї віри.
Проте сила батьківської любові перемагає все, і батько сприймає вибір кожної
доньки. У такий спосіб порушено вічну проблему батьків і дітей, які по-різному
розуміють сенс життя та щастя.
У виставі «Тев’є-молочар» розкрито
теми, близькі нам усім: щастя, кохання, пошук Бога і свого місця у цьому
шаленому світі. Тут удосталь і сміху, і сліз, і злету щастя, і жаху трагедії —
трагедії не лише єврейського народу (століттями зневаженого та гнаного
звідусіль, проте нескореного, відданого своїм національним традиціям і.
власному гонору, можливо, не завжди доречному), а й загальнолюдської.
Так, про цю постановку можна говорити
багато, та все одно неможливо передати словами усього шарму й майстерності
акторів,режисера, автора п’єси і, певна річ, головного винуватця компліментів —
Шолом-Алейхема.
2) Для того щоб донести до
глядача власний погляд на цей твір, потрібно мати певну сміливість. У Київському
академічному обласному музично-драматичному театрі ім. П. К. Саксаганського такі
сміливці знайшлися: режисер Тарас Мазур, виконавці головних ролей Іван
Калініченко, Лідія Дяченко, Людмила Мерва (проте слід зазначити, що у
постановці саксаганців немає маленьких ролей: кожен виконавець відпрацьовує на
всі 100!). ідеєю бажаного та недосяжного сповнено всі події вистави, написаної
в трагікомічному жанрі, де крізь сльози лунає сміх, де є місце гумору й дотепу.
і, звісно, колоритній музиці, без якої також не обходиться життя...
«Тев’є-молочара» Тараса Мазура слід
дивитися і складати про виставу власну думку — так, як мають власне бачення
режисер і задіяні у виставі актори.
Саме «Тев’є-молочар» — вистава,
завдяки якій Київський академічний обласний музично-драматичний театр ім. П. К.
Саксаганського здобув високе звання академічного.
3) Постановка вистави
«Тев’є-тевель» за п’єсою Г. Горіна «Поминальна молитва» Національним
академічним драматичним театром імені Івана Франка з Богданом Ступкою
у ролі Тев’є з грудня 1989-го до 2012 р. викликала захват глядачів (після
смерті виконавця головної ролі Б. С. Ступки у театрі пропонують відеопоказ цієї
вистави).
У центрі постановки — трагічна
історія Тев’є, який усіма своїми силами намагається зберегти традиційний устрій
життя, який розвалюють звідусіль. Він не здатний протистояти ані царському
правлінню, ані випадкам долі. Держава вирішує за нього, де він має жити, дочки самостійно
обирають чоловіків, помирає дружина. Проте залишається головне — чистота
людських взаємин. Шлях Тев’є — шлях страждань, помилок і прозрінь. Це шлях
кожної людини, який веде у вічність.
Надзвичайно глибокий, філософський зміст, із витонченим гумором і дотепно соковитими афоризмами створює трагікомічний жанр вистави, у якій міцно переплелися і сміх, і сльози, і любов. Ви смієтеся і плачете над долею героїв і тільки потім розумієте, що тепер інакше ставитеся до життя. Вистава приносить розуміння того, що незалежно від віри і національності люди шукають щастя, свого місця в житті і, зрештою, що у світі немає нічого дорожчого за людське життя.
Домашнє завдання Знати
зміст усього твору Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар»; уміти його аналізувати, висловлювати
свої думки та почуття; підготуватися до уроку розвитку мовлення.
Немає коментарів:
Дописати коментар