9 клас, література 

Урок за 18 квітня

Тема. Шолом-Алейхем "Тев'є-молочар". Тема історичного зламу, який пройшов крізь долю людини і народу на межі ХІХ-ХХ ст.

 

1. Запишіть дату і тему уроку в зошити

2. Познайомтеся з особистістю письменника-відео

https://www.youtube.com/watch?v=VajeO8JWeCI

презентація

https://naurok.com.ua/prezentaciya-zhittya-i-tvorchist-sholoma---aleyhema-146632.html
експрес-урок
https://www.youtube.com/watch?v=OI0zU2QJn8Y

3. Опрацюйте матеріал про долю єврейського народу на межі ХІХ-ХХ ст.

 Становище єврейського населення у Російській імперії було важким

 За імператорським наказом 1843 року для “поліційного нагляду” за євреями, які приїздили до міста, засновувалися заїжджі двори. Так в російських містах за Миколи І з’явилися “гетто” - міські квартали, в яких селилися лише євреї.

За наказом Миколи І євреям було заборонено селитися і поблизу західного державного кордону, де євреї, на думку можновладців, начебто заробляли контрабандою (хоча переселення євреїв від західних кордонів влада так і не змогла здійснити).

Після чергового “Положення про євреїв” від 1835 року “смуга осілості” набула остаточного вигляду і охоплювала майже всю територію сучасної України.

Тут швидко зростало єврейське населення - і внаслідок переселення із заходу, і внаслідок природного приросту, який у євреїв був вищим, ніж у іншого

населення.

За часів правління Миколи І (1825-1855 рр.) адміністративний тиск та реакційна політика позначились на євреях, як і на іншому населенні країни. Вкотре в історії влада намагалася “переробити та перевиховати” євреїв. Одним із засобів реалізації цього шляху цар вважав запровадження рекрутської повинності для євреїв.

Влада сподівалася на те, що єврейський солдат у казармі, відірваний від рідного середовища та під контролем командирів, змушений буде відмовитися від єврейських традицій та врешті- решт перейде до християнства. Указ встановив підвищену норму призову для євреїв, відкидання будь-яких поважних причин неможливості служби (як це було у рекрутів-християн - через здоров’я, недостатню фізичну розвинутість тощо). Крім того, євреїв брали у рекрути не з 18 років, як інших підданих Росії, а з 12 років, і шість років перебування малолітніх рекрутів у школах кантоністів “для приготування до військової служби” не зараховувалися до загального строку служби в армії, який тоді складав 25 років. Через такий довгий термін солдати назад вже не поверталися, і тому рідні оплакували рекрутів, як померлих.

Відповідальність за набір потрібної кількості рекрутів несли єврейські общини - кагали.

“Хрещення через солдатчину” було далеко не єдиним заходом антиєврейської політики Миколи І, яка припинилася лише із смертю царя.

  Не витримуючи такого відношення до себе, частина євреї емігрувала. А ті, хто залишився, працювали, збагачуючи Російську імперію.

 Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття більша частина євреїв займалася ремісництвом та дрібною торгівлею (сільгоспродуктами, одягом та взуттям, будівельними матеріалами).

У наслідок розвитку єврейських землеробських колоній Україна стала найбільшим регіоном єврейського землеробства у світі. На межі ХІХ - ХХ століть тут було 95 сільськогосподарських єврейських колоній. В південному, провідному районі єврейського землеробства, мешканці 39 колонійобробляли більше 60 тис. десятин орної землі.

Значну роль в економіці Східної України відігравали євреї-підприємці, які в цьому регіоні були власниками або орендарями 90% млинів, 96% винокурних та 80% пивних заводів. Понад 70% перевезень по Дніпру здійснювали пароплави київського підприємця Д. Марголіна. Єврейські підприємці активно сприяли соціально-економічному та культурному розвитку міст.

Д. Марголін сприяв пуску в Києві у 1892 р. першого в Російській імперії електричного трамваю; цукрозаводчики Бродські фінансували тут будівництво Політехнічного та Бактеріологічного інститутів. В Одесі на кошти єврейських промисловців і банкірів було встановлено газові ліхтарі, облаштовано водогін, телефонну мережу, побудовано електростанцію, лікарню та театр.

Втім, абсолютна більшість євреїв України була незаможною.

У 70-х рр. ХІХ ст. євреїв почали звинувачувати у підтримці революційного руху. А з 1881 року, після вбивства народовольцями імператора Олександра ІІ, Україною прокотилася страшна хвиля єврейських погромів. Приводом для погромів були чутки, ніби цар був убитий євреями, а місцева влада нібито замовчує вказівку щодо їхнього покарання. З іншого боку, антиєврейські ексцеси найчастіше носили організований характер і відбувалися за єдиним сценарієм. Чутки про майбутній погром розпускали приїжджі, у багатьох випадках - вихідці з центральних російських губерній. У призначений день потягом прибувала так звана “босонога команда” (зграя декласованих елементів), її напували горілкою у найближчому шинку і направляли за заздалегідь визначеними адресами. До “босоти” приєднувалися місцеві мешканці, здебільшого люмпенізовані. І за потурання або навіть із благословення місцевої влади розпочинався погром.

 Таким чином, у ХІХ - на початку ХХ ст. в Російській імперії стверджувався державний антисемітизм. Політика царату щодо євреїв мала за мету або асимілювати євреїв, або примусити їх до еміграції.І все ж цей народ в таких умовах не втратив рис своєї самобутності.

4. Познайомтеся з єврейськими традиціями

Єврейська кухня заснована на певній харчовій філософії — кашрут. Кашрут — це система харчування, прийнята ще у стародавніх іудеїв. Вона вимагає від послідовників суворого дотримання в будь-яких землях, куди б їх не закидала історія.

В основі кашрута, в свою чергу, три головних заборони:

Правило№1.
Не вари ягня в молоці матері його», тому ніякого м'яса в молочному соусі. Не можна вживати в одну трапезу м'ясні та молочні страви, навіть якщо вони лежать на різних тарілках. 

 

Правило№2.
Єврейська кухня дозволяє вживати в їжу тільки парнокопитних жуйних тварин, причому, тварина повинна бути вбита миттєво, щоб м'ясо не було зіпсоване гормонами страху. Тому з кулінарних книг виключені рецепти зі свинини, зайчатини, м'яса хижих тварин і птахів, риби без луски та крові тварин. Наприклад, осетер — класичний представник некошерних риб, бо не має яскраво вираженої луски, а короп — характерний приклад кошерної риби: має плавці і луску.

Правило №3.

Не можна готувати в суботу. Звідси походить страва, яку готують у п'ятницю ввечері, щоб до суботи вона настоялася. Називається вона — чолент.

 Всього євреї додержуються ритуальних 365-ти заборон, значна частина яких відноситься саме до харчування. За традиційними уявленнями їжу, що не відповідає встановленим приписам (некаширну їжу) не можна їсти, отже, єврей не може їсти в домі неєврея і споживати приготовану неєвреєм їжу.

5. Познайомтеся зі змістом твору

https://www.youtube.com/watch?v=RAmX7onTNYk

 

Домашнє завдання  Знати зміст твору , підготувати повідомлення про екранізації твору і постановки на сценах