9 клас, література 
Урок  за 21 квітня
Тема. Шолом-Алейхем «Тев’є-молочар»: образна система твору

1. Запишіть дату і тему уроку в зошити

2. Складіть сюжетний ланцюжок повісті


3. Опрацюйте матеріал 

     Сам письменник вважав Тев’є найулюбленішим із-поміж створених ним літературних типів. Простакуватий і шляхетний Тев’є розуміє людей, тонко відчуває красу природи, завжди поводиться гідно і не грішить проти совісті. Працьовитий і бідний чоловік звик тяжко здобувати щоденний хліб, не схилятися перед труднощами, нестатками, кривдами.

    У нього велика родина — п’ятеро працьовитих і розумних доньок, долі яких склалися по-різному. Найстарша Цейтл, не бажаючи пов’язати свою долю з нелюбом,— заможним м’ясником Лейзер-Волфом, одружується із бідним кравцем Мотлом, який згодом помирає від сухот. Дочка Годл закохалась у революціонера та вирушила з ним на заслання до Сибіру. А Хава, порушивши всі традиції, вийшла заміж за неєврея, писаря Федька Ґалаґана, і прийняла християнство. Із цього приводу Тев’є міркує так: «Що таке єврей і неєврей?.. І чому господь бог створив євреїв і неєвреїв?.. А коли господь бог уже створив євреїв і неєвреїв, чому вони такі відокремлені одне він одного, чому ненавидять одне одного?»¹ Трагічно склалася доля й дочки Шпринци. Вона закохалася в багатого, але нікчемного Арончика, та, вражена його блюзнірством і зрадництвом, вкоротила собі віку — втопилася. Нещасливо живе й сумирна Бейлка. Вона виходить заміж за багатого нелюба, аби забезпечити батькові старість. Життя не щадить Тев’є і його дочок: помирає його дружина, а на завершення тяжких поневірянь усіх євреїв за царським наказом виселяють із рідного села за «межу осілості». Разом із батьком та Цейтл у добровільне ¹ вигнання збирається також Хава. Вигнаний зі свого дому, з торбиною за плечима, Тев’є готовий вирушити в путь. Він не зломлений і досі вірить у життя. Йому потрібно йти — онуки вже чекають, виглядають діда. «Діти і діти дітей — це ж неабищо!» — каже великий трудар і життєлюб Тев’є.

    Отже, тема «маленької людини» — зневаженої та знедоленої — стала провідною у творчості Шолом-Алейхема, зрештою — як і в усій світовій літературі ХІХ ст.

    Тев’є з твору Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар» — турботливий батько. Діти для нього — все. Але вони ростуть у світі, що змінюється, і їхні погляди на життя, на шлюб також відрізняються від поглядів старшого покоління: для них вигода в шлюбі не важлива, вони ладні жити в бідності, але з почуттями любові та поваги одне до одного, вони не бояться поїхати шукати кращого місця у світі, мають свої переконання. Усю систему образів повісті побудовано у такий спосіб, щоб розкрити головні риси єврейського народу, його радощі та біль, показати хоча б частку його багатостраждальної історії.

В образі Тев’є уособлено образ усього єврейського народу, який, незважаючи на всі злидні, що випали на його долю, не пригнічений почуттям приреченості, а сповнений оптимізму та життєвої сили. Тев’є з радістю працює на землі, міцно стоїть на ній, він фізично й морально здоровий, життєлюбний. Скільки лиха падає на його голову, особливо останнє — вигнання з села за царським наказом, що забороняв євреям працювати на землі,— але він гордо тримає голову, залишається нескореним..

4. Схарактеризуйте героя за цитатами
■ «Поговоримо краще про що-небудь веселіше: що чувати з холерою в Одесі?»
■ «Дивна річ, чим більше горя, тим кращі надії, чим більше злиднів, тим палкіші сподівання».
■ «Трохи свого горя, не прогнівати бога, а трохи горя всього загалу — погані часи!»
■ «Бо кажіть що хочете, але ніж мати стільки горя від своїх дочок, як оце Тев’є має, то чи не в тисячу разів краще лежати в домовині?»
■ «Бо все, що землею вкрито, слід, як то кажуть, забути, а поки живеш на світі, не можна зректися усього земного».
■ «Розум і каяття — ці дві речі завжди приходять занадто пізно».
■ «Міняючи місце — міняєш долю...»
■ «Як каже цар Соломон: людина подібна до тварини, забуває, що скільки б вона не жила, а вмерти однаково доведеться...»
■ «Людина не бере сама, а як захоче взяти, їй дають по руках...»
■ «людина подібна до столяра: столяр живе, живе і помирає, і так само людина живе і помирає».
■ «Але «життя і смерть у руці божій»,— коли бог хоче покарати людину, він позбавляє її розуму».
■ «Найкращому коневі потрібен батіг, найрозумнішій людині — порада».
■ «Люблю Всевишнього, бо він прислухається до мого голосу й благання, жаліє мене, коли мене оточують з усіх боків злидні, скрута, горе, напасті: то здохне корова посеред білого дня, то принесе лиха година небораку родича, як от Менахем-Мендла з Єгупця, який забирає останню копійку, і вже думаєш «у хвилину розпуки», що кінець світу, «всі люди облудні»,— ніде на світі немає правди. Що робить Господь бог? Він подає Лейзер-Волфові думку, щоб той посватався до моєї Цейтл, не правлячи ні посагу, ні вбрання».
■ «На дурничку нічого нема! Ти, корово, хочеш жувати — йди, тебе видоять, давай молоко, годуй бідняка з його жінкою і дітьми! Ти, конику, хочеш набити пельку — біжи щоразу з глечиками до Бойберика і назад! Так само й ти, людино, хочеш мати шматок хліба — йди працювати.»
■ «“Суєта суєт” — не в грошах щастя. Сьогодні так, завтра інак, аби живі були».
■ «“Коли нема муки, нема й науки”,— тобто наука лежить у скрині, а мудрість — у кишені.»
■ «Людина слабкіша за муху і міцніша від заліза.»
■ «Не мають цілих штанів, а вчитися їм хочеться».
■ «Добрий товар сам себе хвалить».
■ «А вродливе обличчя — це ж ви самі кажете,— половина посагу».
■ «Владико небесний! Як розумно ти правиш своїм світом. Ось ти створив 
Тев’є і створив, приміром, коня, і обидва вони мають однакову долю на цьому світі. От хіба тільки те, що у людини є язик і вона може поговорити, висловити все, що наболіло на серці, а кінь, бідолашний, що? Німе, прости господи, створіння.»

5. Заповніть другу частину таблиці

Висловлювання	Риси характеру
«Що таке єврей і неєврей?.. І чому Господь бог створив євреїв і неєвреїв?.. А коли господь бог уже створив євреїв і неєвреїв, чому вони такі відокремлені одне він одного, чому ненавидять одне одного?»
«“Суєта суєт” — не в грошах щастя. Сьогодні так, завтра інак, аби живі були»
«У нього дуже порядний батько, а дід... був неабиякою людиною, дні і ночі сидів над книгами, дарма що сліпий, і вивчав Тору»
«Гроші, братику, треба... заробити кривавим потом, мозолі натерти!»
«Розум і каяття — ці дві речі завжди приходять занадто пізно»
«Головне — людина, тобто щоб людина була людиною»
«Дурниці... їсти, хіба це головне? Багатій не їсть червінців, а бідняк не їсть камінців»
«Де сказано, що я повинен жили з себе висотувати, щоб заробити на рідкий крупник, на куліш з картоплею, а вони, оті єгупецькі багатії, мають розкошувати на дачах, за холодну воду не беручись, об’їдатися смаженими качками, смачними книшами, млинцями й вергунами? Хіба я не така ж людина, як вони?»
«Що це за балачки: вони дали одне одному слово, що поберуться?»
«Ось послухайте, як Тев’є викручується зі скрутного становища»

 Домашнє завдання      Із розділів «Годл», «Хава» та «Шпринця» повісті Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар» випишіть цитати до характеристики героїв твору.