9 клас, література 
Урок №8 за 14 квітня
Тема. Контрольна робота з теми "Нові тенденції у драматургії кінця ХІХ-початку ХХ ст."

1. Запишіть дату і тему уроку в зошити
2. Виконайте завдання

Початковий і середній рівні

1. Засновник «нової драми»:

а) Г. Ібсена; в) Б. Шоу;

б) М. Метерлінка; г)А. Чехова

2. За жанром «Ляльковий дім» — це:

а) сатирична комедія; в) аналітична п’єса;

б) історичний роман; г) психологічна новела.

3. Який твір вважався начерком до п’єси «Ляльковий дім»:

а) «Примари»; в) «Жінка моря»;

б) «Нотатки до сучасної трагедії»; г) «Пігмаліон».

      4. Лікар Ранк був давнім другом:

а) Торвальда Хельмера; в) Нільса Крогстада;

б)Нори Хельмер; г)батька Нори.

      5. Де відбувається зустріч квіткарки і професора:

а) на базарі; в) біля церкви;

б) на майдані; г) в парку.

       6. Хто і з ким заключає парі:

      а) Пікерінг й Хіггінс;в) Елайза та Хіггінс;

б) Пікерінг та Елайза; г) Місіс Хіггінс та Місіс Пірс.

Достатній рівень

Дайте визначення терміну «підтекст».

Дайте визначення «інтелектуальна драма».

Високий рівень

Виконати одне із завдань.

1. Напишіть твір-есе за темою «Значення досконалого володіння мовою для успішного життя» (за твором Б. Шоу та на основі особистих спостережень за сучасним життям).

2. Продовжте історію Нори із п’єси Г. Ібсена «Ляльковий дім».

Домашнє завдання    Підготувати повідомлення про долю єврейського народу на початку XX століття.

Урок №9 за 17 квітня

Тема. Шолом-Алейхем "Тев'є-молочар". Тема історичного зламу, який пройшов крізь долю людини і народу на межі ХІХ-ХХ ст.

1. Запишіть дату і тему уроку в зошити

2. Познайомтеся з особистістю письменника-відео

https://www.youtube.com/watch?v=VajeO8JWeCI

презентація

https://naurok.com.ua/prezentaciya-zhittya-i-tvorchist-sholoma---aleyhema-146632.html
експрес-урок
https://www.youtube.com/watch?v=OI0zU2QJn8Y

3. Опрацюйте матеріал про долю єврейського народу на межі ХІХ-ХХ ст.

 Становище єврейського населення у Російській імперії було важким

 За імператорським наказом 1843 року для “поліційного нагляду” за євреями, які приїздили до міста, засновувалися заїжджі двори. Так в російських містах за Миколи І з’явилися “гетто” - міські квартали, в яких селилися лише євреї.

За наказом Миколи І євреям було заборонено селитися і поблизу західного державного кордону, де євреї, на думку можновладців, начебто заробляли контрабандою (хоча переселення євреїв від західних кордонів влада так і не змогла здійснити).

Після чергового “Положення про євреїв” від 1835 року “смуга осілості” набула остаточного вигляду і охоплювала майже всю територію сучасної України.

Тут швидко зростало єврейське населення - і внаслідок переселення із заходу, і внаслідок природного приросту, який у євреїв був вищим, ніж у іншого

населення.

За часів правління Миколи І (1825-1855 рр.) адміністративний тиск та реакційна політика позначились на євреях, як і на іншому населенні країни. Вкотре в історії влада намагалася “переробити та перевиховати” євреїв. Одним із засобів реалізації цього шляху цар вважав запровадження рекрутської повинності для євреїв.

Влада сподівалася на те, що єврейський солдат у казармі, відірваний від рідного середовища та під контролем командирів, змушений буде відмовитися від єврейських традицій та врешті- решт перейде до християнства. Указ встановив підвищену норму призову для євреїв, відкидання будь-яких поважних причин неможливості служби (як це було у рекрутів-християн - через здоров’я, недостатню фізичну розвинутість тощо). Крім того, євреїв брали у рекрути не з 18 років, як інших підданих Росії, а з 12 років, і шість років перебування малолітніх рекрутів у школах кантоністів “для приготування до військової служби” не зараховувалися до загального строку служби в армії, який тоді складав 25 років. Через такий довгий термін солдати назад вже не поверталися, і тому рідні оплакували рекрутів, як померлих.

Відповідальність за набір потрібної кількості рекрутів несли єврейські общини - кагали.

“Хрещення через солдатчину” було далеко не єдиним заходом антиєврейської політики Миколи І, яка припинилася лише із смертю царя.

  Не витримуючи такого відношення до себе, частина євреї емігрувала. А ті, хто залишився, працювали, збагачуючи Російську імперію.

 Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття більша частина євреїв займалася ремісництвом та дрібною торгівлею (сільгоспродуктами, одягом та взуттям, будівельними матеріалами).

У наслідок розвитку єврейських землеробських колоній Україна стала найбільшим регіоном єврейського землеробства у світі. На межі ХІХ - ХХ століть тут було 95 сільськогосподарських єврейських колоній. В південному, провідному районі єврейського землеробства, мешканці 39 колонійобробляли більше 60 тис. десятин орної землі.

Значну роль в економіці Східної України відігравали євреї-підприємці, які в цьому регіоні були власниками або орендарями 90% млинів, 96% винокурних та 80% пивних заводів. Понад 70% перевезень по Дніпру здійснювали пароплави київського підприємця Д. Марголіна. Єврейські підприємці активно сприяли соціально-економічному та культурному розвитку міст.

Д. Марголін сприяв пуску в Києві у 1892 р. першого в Російській імперії електричного трамваю; цукрозаводчики Бродські фінансували тут будівництво Політехнічного та Бактеріологічного інститутів. В Одесі на кошти єврейських промисловців і банкірів було встановлено газові ліхтарі, облаштовано водогін, телефонну мережу, побудовано електростанцію, лікарню та театр.

Втім, абсолютна більшість євреїв України була незаможною.

У 70-х рр. ХІХ ст. євреїв почали звинувачувати у підтримці революційного руху. А з 1881 року, після вбивства народовольцями імператора Олександра ІІ, Україною прокотилася страшна хвиля єврейських погромів. Приводом для погромів були чутки, ніби цар був убитий євреями, а місцева влада нібито замовчує вказівку щодо їхнього покарання. З іншого боку, антиєврейські ексцеси найчастіше носили організований характер і відбувалися за єдиним сценарієм. Чутки про майбутній погром розпускали приїжджі, у багатьох випадках - вихідці з центральних російських губерній. У призначений день потягом прибувала так звана “босонога команда” (зграя декласованих елементів), її напували горілкою у найближчому шинку і направляли за заздалегідь визначеними адресами. До “босоти” приєднувалися місцеві мешканці, здебільшого люмпенізовані. І за потурання або навіть із благословення місцевої влади розпочинався погром.

 Таким чином, у ХІХ - на початку ХХ ст. в Російській імперії стверджувався державний антисемітизм. Політика царату щодо євреїв мала за мету або асимілювати євреїв, або примусити їх до еміграції.І все ж цей народ в таких умовах не втратив рис своєї самобутності.

4. Познайомтеся з єврейськими традиціями

Єврейська кухня заснована на певній харчовій філософії — кашрут. Кашрут — це система харчування, прийнята ще у стародавніх іудеїв. Вона вимагає від послідовників суворого дотримання в будь-яких землях, куди б їх не закидала історія.

В основі кашрута, в свою чергу, три головних заборони:

Правило№1.
Не вари ягня в молоці матері його», тому ніякого м'яса в молочному соусі. Не можна вживати в одну трапезу м'ясні та молочні страви, навіть якщо вони лежать на різних тарілках. 

Правило№2.
Єврейська кухня дозволяє вживати в їжу тільки парнокопитних жуйних тварин, причому, тварина повинна бути вбита миттєво, щоб м'ясо не було зіпсоване гормонами страху. Тому з кулінарних книг виключені рецепти зі свинини, зайчатини, м'яса хижих тварин і птахів, риби без луски та крові тварин. Наприклад, осетер — класичний представник некошерних риб, бо не має яскраво вираженої луски, а короп — характерний приклад кошерної риби: має плавці і луску.

Правило №3.

Не можна готувати в суботу. Звідси походить страва, яку готують у п'ятницю ввечері, щоб до суботи вона настоялася. Називається вона — чолент.

 Всього євреї додержуються ритуальних 365-ти заборон, значна частина яких відноситься саме до харчування. За традиційними уявленнями їжу, що не відповідає встановленим приписам (некаширну їжу) не можна їсти, отже, єврей не може їсти в домі неєврея і споживати приготовану неєвреєм їжу.

5. Познайомтеся зі змістом твору

https://www.youtube.com/watch?v=RAmX7onTNYk

6.           Текстуальне дослідження твору.

а). З’ясування  рівня первісного сприйняття твору

·                  Які враження від прочитаного твору?

·                  Які епізоди запам’яталися найбільше?

·                  Які почуття та настрій викликав у вас твір?

·                  На які питання за текстом ви хотіли б почути відповідь?

б). Структура твору.

·                  Із скількох частин складається твір?

·                  Назвіть їх.

в). Система образів.

Домашнє завдання  Знати зміст твору , підготувати повідомлення про екранізації твору і постановки на сценах