Урок №12 за 28 квітня
Тема. Народний гумор у творі Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар». Сучасні інтерпретації твору в театрі, кіно та інших видах мистецтва
1. Запишіть дату та тему уроку в зошити
2. Схарактеризуйте долю дочок Тев’є
Доля дочок Тев'є-молочара
|
Ім’я
доньки
|
Обранці
дочок
|
Риси
характеру
|
|
Цейтл
|
Виходить
заміж за бідного Мотла-кравця, а не за багатого, проте нелюбого м’ясника;
залишається вдовою по швидкій смерті чоловіка від сухот
|
Цінує
справжнє кохання більше за багатство
|
|
Годл
|
Одружується
зі студентом Перчиком, їде із ним на заслання до Сибіру
|
Шанує
освіченість, переконання, боротьбу за справедливість; як відданна дружина
вирушає за чоловіком на заслання
|
|
Хава
|
Бере шлюб
із православним писарем Федькою Ґалаґаном, викликає осуд батьків, що обрала
собі до пари не єврея
|
Не зважає
на релігійні настанови й забобони, наражається на осуд з боку родини та
єврейської громади через кохання
|
|
Шпринця
|
Закохується
у сина багатої вдови; залицяльник тікає разом із матір’ю, а дівчина з горя топиться
в річці
|
Живе
серцем і почуттями, через що гине
|
|
Бейлка
|
Виходить
заміж за багатого підрядчика Педоцура, щоб бути заможною та мати змогу
матеріально підтримати батька, хоча не любить свого чоловіка
|
Знає
вартість грошей, проте думає про батька та намагається дбати про нього
|
3. Самостійно ознайомтеся з останніми розділами «Тев’є їде до Палестини», «Іди геть!» повісті Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар». Випишіть цитати до характеристики долі доньок Тев’є
4. Знайдіть у творі засоби комічного
|
Цитати
|
Засоби
комічного
|
|
«Коли є що
їсти, то їси, а коли нічого їсти, то закушуєш губою і лягаєш спати голодний»
|
Іронія
|
|
«А не
доживуть вони... ті багаті, щоб я з ними рівнявся. Хай їм грець!»
|
Сатира
|
|
«Не ликом
шитий, тягти за язика, наче лизь злизав, велике цабе, пуп землі»
|
Гумор
|
5. Опрацюйте матеріал
Твір Шолом-Алейхема і театр
Класик єврейської літератури Шолом-Алейхем і його легендарний
«Тев’є-молочар» викликають захоплення вже не в одного покоління режисерів,
акторів і глядачів. Кожне із них по-своєму бачить і сприймає події, описані
видатним єврейським письменником. Утім, на те він і класик, щоб його творіння
були актуальними роками, десятиліттями чи навіть століттями, бентежили
свідомість багатьох поколінь і знаходили відгук у душах людей різних
національностей, різного віку, різної віри...
1) П’єса Григорія Горіна «Поминальна молитва» за творами
Шолом-Алейхема за часів СРСР була візитівкою Московського театру Ленком. Роль
Тев’є в цій п’єсі виконували Євген Леонов і Михайло Ульянов у Ленкомі, Богдан
Ступка — у Театрі імені Івана Франка у Києві.
Центральний персонаж вистави — Тев’є-молочар — надзвичайно
цілісний образ. Батько п’ятьох доньок мріє про те, щоб доля була прихильною до
них та обігріла їх своїми найтеплішими променями. Але Бог, з яким Тев’є
по-своєму і не без притаманної йому іронії так часто спілкується, хоче іншого.
Доля доньок мо- лочара не поспішає бути до них надто привітною: старша донька
Цейтл нехтує сватанням багатого м’ясника Лейзера і виходить заміж за бідного й
немічного, але любого їй шевця; Годл закохується в революціонера Перчика і
вирушає разом із ним на заслання до Сибіру; третя донька — Хава одружується із
православним українцем і зрікається своєї віри. Проте сила батьківської любові
перемагає все, і батько сприймає вибір кожної доньки. У такий спосіб порушено
вічну проблему батьків і дітей, які по-різному розуміють сенс життя та щастя.
У виставі «Тев’є-молочар» розкрито теми, близькі нам усім:
щастя, кохання, пошук Бога і свого місця у цьому шаленому світі. Тут удосталь і
сміху, і сліз, і злету щастя, і жаху трагедії — трагедії не лише єврейського
народу (століттями зневаженого та гнаного звідусіль, проте нескореного,
відданого своїм національним традиціям і. власному гонору, можливо, не завжди
доречному), а й загальнолюдської.
Так, про цю постановку можна говорити багато, та все одно
неможливо передати словами усього шарму й майстерності акторів,режисера, автора п’єси і, певна річ, головного винуватця компліментів
— Шолом-Алейхема.
2) Для того щоб донести до глядача власний погляд на цей
твір, потрібно мати певну сміливість. У Київському академічному обласному
музично-драматичному театрі ім. П. К. Саксаганського такі сміливці знайшлися:
режисер Тарас Мазур, виконавці головних ролей Іван Калініченко, Лідія Дяченко,
Людмила Мерва (проте слід зазначити, що у постановці саксаганців немає
маленьких ролей: кожен виконавець відпрацьовує на всі 100!). ідеєю бажаного та
недосяжного сповнено всі події вистави, написаної в трагікомічному жанрі, де
крізь сльози лунає сміх, де є місце гумору й дотепу. і, звісно, колоритній
музиці, без якої також не обходиться життя...
«Тев’є-молочара» Тараса Мазура слід дивитися і складати про
виставу власну думку — так, як мають власне бачення режисер і задіяні у виставі
актори.
Саме «Тев’є-молочар» — вистава, завдяки якій Київський
академічний обласний музично-драматичний театр ім. П. К. Саксаганського здобув
високе звання академічного.
3) Постановка вистави «Тев’є-тевель» за п’єсою Г. Горіна
«Поминальна молитва» Національним академічним драматичним театром імені Івана
Франка з Богданом Ступкою у ролі Тев’є з грудня 1989-го до 2012 р. викликала
захват глядачів (після смерті виконавця головної ролі Б. С. Ступки у театрі
пропонують відеопоказ цієї вистави).
У центрі постановки — трагічна історія Тев’є, який усіма
своїми силами намагається зберегти традиційний устрій життя, який розвалюють
звідусіль. Він не здатний протистояти ані царському правлінню, ані випадкам
долі. Держава вирішує за нього, де він має жити, дочки самостійно обирають
чоловіків, помирає дружина. Проте залишається головне — чистота людських
взаємин. Шлях Тев’є — шлях страждань, помилок і прозрінь. Це шлях кожної
людини, який веде у вічність.
Надзвичайно глибокий, філософський зміст, із витонченим
гумором і дотепно соковитими афоризмами створює трагікомічний жанр вистави, у
якій міцно переплелися і сміх, і сльози, і любов. Ви смієтеся і плачете над
долею героїв і тільки потім розумієте, що тепер інакше ставитеся до життя. Вистава
приносить розуміння того, що незалежно від віри і національності люди шукають
щастя, свого місця в житті і, зрештою, що у світі немає нічого дорожчого за
людське життя.
Домашнє завдання Знати зміст усього твору Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар»; уміти його аналізувати, висловлювати свої думки та почуття; підготуватися до уроку розвитку мовлення.
Немає коментарів:
Дописати коментар