9 клас, література
Урок №15 за 12 травня
Тема. Р. Д. БРЕДБЕРІ «451° ЗА ФАРЕНГЕЙТОМ»: ТЕМА ЗНЕЦІНЕННЯ КУЛЬТУРИ. ПРОВІДНІ МОТИВИ ТВОРУ — КНИГИ (ЧИТАННЯ), ПОЖЕЖІ, ТОТАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ, ІНАКОМИСЛЕННЯ ТОЩО

1. Запишіть дату і тему уроку в зошити
2. Робота з текстом літературного твору
  Перекажіть і прокоментуйте частини першу та другу твору Р. Д. Бредбері «451° за Фаренгейтом».

3. Міста-примари
Прип’ять, Україна. У ніч на 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС сталася найбільша у світі ядерна техногенна катастрофа. Масштаби забруднення були величезні. Незабаром стало зрозуміло, що необхідно терміново евакуювати все населення міста Прип’ять, що знаходилося за 2 км від станції. О 14 годині 27 квітня до під’їздів будинків було подано автобуси та спеціально обладнаний автотранспорт. Через 2,5-3 години місто спорожніло. Усе населення (а це приблизно 50 тисяч осіб) назавжди полишило свої помешкання. Місто Прип’ять перетворилося на примару...
Вароша, Кіпр. Колись перспективний курорт Вароша — сьогодні місто-примара на півночі Кіпру. Однак іржаві шезлонги, перекошені парасольки, недобудовані готелі й безкрає море, як і раніше, приваблюють допитливих шукачів пригод. Але чому місто Вароша так і не стало місцем відпочинку для тих, хто любить позасмагати на пляжі й поніжитися на сонечку? 1974 року під час греко-турецького конфлікту на Кіпрі курортне місто окупували турки. Греки-кіпріоти змушені були покинути свої оселі. Вони сподівалися незабаром повернутися, але час минав, а жодного рішення щодо долі цього міста так і не було ухвалено. Місто безлюдне дотепер: його оголошено забороненою зоною й обнесено колючим дротом. Місто Вароша перетворилося на примару...
Сан-Жі, Тайвань. Сан-Жі планували зробити дуже дорогим курортом, але розвиток пішов за іншим сценарієм. Причина, через яку призупинили будівництво, так і залишилася невідомою. Уся історія міста оповита таємницею. Ходять чутки, що забудовників спіткала велика кількість смертельних випадків. Хтось вважає це місце проклятим. Є навіть ті, хто стверджує, що бачили там примар. Та й саме місто Сан-жі перетворилося на примару...

4.  Аналіз тексту літературного твору (запис до зошитів)
За романом Рея Дуґласа Бредбері «451° за Фаренгейтом» складіть схему за зразком, зробіть висновки.

Тематика	Жанр	Ознаки стилю
Майбутнє. Взаємини в тоталітарному суспільстві. Ставлення до книг як до джерела духовності. Негативні наслідки технічного прогресу	Фантастична проза. Роман-антиутопія	Технічна достовірність. Фантастика, поєднана з казковістю, містикою, страшними легендами, романтикою
Висновки. Автор добре розуміє значення технічних досягнень для життя людства, але застерігає: майбутнє може нести лихо. Потрібно протистояти небезпеці. Байдужість до прекрасного — шлях деградації суспільства. Наше майбутнє залежить від нас. Бредбері також добре бачить і майбутнє технократичної цивілізації — її позитивні й негативні сторони

5. Аналіз образів літературного твору (запис до зошитів)
Випишіть цитати до характеристики героїв роману

6. Дайте відповіді на запитання

-Назвіть сучасні технічні винаходи, появу яких свого часу передбачив Бредбері. (Навушники для пересічних користувачів.)

-Як би ви реагували на змальовану письменником фантастичну ситуацію щодо книг, телебачення, якби це справді сталося?

-Як ці картини перегукуються з нашим часом? Яку небезпеку це може становити?

-Наскільки особисто ви здатні протистояти загальноприйнятій думці, поведінці, способу життя?

7. Опрацюйте матеріал
Акцент у словосполученні наукова фантастика щодо творів Р. Д. Бредбері припадає на слово наукова, тому що з технічної точки зору його твори цілком відповідають справжнім науковим розробкам і перспективним напрямкам розвитку науки й техніки. Оскільки письменник прожив досить довге життя, то мав можливість перевірити хоча б недовгострокові свої передбачення. І вони дійсно справджуються! Позитивне — з’явилися навушники для широкого загалу користувачів, пласкі великі телевізори (плазми), банкомати тощо. Негативне — частина нашого суспільства, на жаль, справді занедбала читання художніх книжок, надає перевагу іграм, віртуальному спілкуванню, телевізору та бездумному, беззмістовному витрачанню часу, задоволенню своїх матеріальних потреб. Тому застереження письменника звучить сьогодні як ніколи актуально. Автор щиро сподівався, що справжнє мистецтво вплине на розвиток духовності людей: людство читатиме книги, відвідуватиме музеї та художні галереї, спілкуватиметься й дискутуватиме з нагальних питань. Пам’ятаймо про його сподівання і ми, адже заповіт Бредбері — шлях до збереження Людини в людині.


Домашнє завдання    Продовжіть речення   "Книга для мене  - це..."

Урок №16 за 15 травня
Тема. Р. Д. БРЕДБЕРІ «451° ЗА ФАРЕНГЕЙТОМ» НАТОВП І ВЛАДА; СКЛАДНЕ ПРОЗРІННЯ ОСОБИСТОСТІ В ТОТАЛІТАРНОМУ СУСПІЛЬСТВІ    


1. Запишіть дату і тему уроку в зошити
2. Робота з текстом літературного твору
Перекажіть третю частину твору Рея Дуґласа Бредбері «451° за Фаренгейтом».

3.  Міні-лекція вчителя. словникова робота (запис до зошитів)
— розгляньмо взаємодію натовпу та влади в тоталітарному суспільстві, а також дослідімо, наскільки дорого коштуватиме особистості прозріння в такому суспільстві.
    Натовп — це скупчення неорганізованих людей, стурбованих фактором зовнішньої провокації. Натовп можна охарактеризувати як тимчасове об’єднання великої кількості людей, що мають безпосередній контакт між собою та майже ідентично реагують на певні стимули. Натовп навіть має власну класифікацію та багато різновидів. Ознайомимося з деякими з них.
     Випадковий натовп можна спостерігати на місці дорожньо- транспортної аварії. Він складається із зацікавлених перехожих, які затрималися на деякий час. Такий вид натовпу може зберегтися навіть після від’їзду винуватців аварії. Це пов’язано з процесом так званого емоційного кружляння — натовп по колу відтворює ту саму розповідь, додаючи до неї власні емоції та свій погляд на ситуацію.
     Експресивний натовп — це скупчення людей, які відверто виражають свої емоції: радість, горе, гнів, заперечення. Одним із варіантів експресивного натовпу є екстатичний натовп, що може виникати під час релігійних обрядів, шалених карнавалів чи концертів музичних кумирів, коли індивіди молитвами, ритуалами, музикою, піснями, танцями або іншими спільними діями доводять себе до стану шаленства.
     Конвенційний натовп складається з людей, які поєднані спільними інтересами та дотримуються низки правил. Та конвенційний натовп діє відповідно до правил лише до певного моменту. Прикладом цього виду натовпу можна назвати групи вболівальників — фанатів футбольних команд тощо, які підтримують своїх кумирів на стадіонах.
      Дієвий натовп — соціальна психологія приділяє особливу увагу вивченню саме цього різновиду натовпу. Його вважають найбільш значущим у соціально-політичному відношенні. У свою чергу, дієвий натовп поділяють на такі підвиди: агресивний, панічний, здирницький (бунтівний не розглядатимемо).
       Агресивним натовпом рухають ненависть і гнів. Це маса людей, яким притаманна жага вбивств та руйнувань.
       Панічний натовп об’єднує людей, які намагаються уникнути небезпеки, реальної або вигаданої.
       Люди, які належать до здирницького натовпу, прагнуть надбання певних матеріальних цінностей — це можуть бути звичайні мародери або ошукані вкладники фінансових пірамід, їхня головна особливість — емоційна єдність, але при цьому є неминучим конфлікт цінностей, за які бореться натовп, адже цих цінностей не вистачить на всіх охочих.
     Особливості поведінки натовпу, сила маси людей залежать від психологічних якостей та індивідуальностей лідерів цього натовпу.
      Натовп має схильність до крайнощів, збуджують його лише сильні подразники. Почуття маси завжди дуже прості й надмірні. Відповідно, тому, хто бажає впливати на цю масу, не потрібна перевірка логічності та послідовності своїх аргументів: навпаки, він має перебільшувати та постійно повторювати те саме. Від ватажка натовп вимагає сили, навіть насилля, доброту ж сприймає як прояв слабкості. Ватажок повинен мати сильну волю й бути фанатично відданим ідеї, яку намагається донести до решти; саме це дає йому можливість впливати на масу. До жахливих наслідків може привести надання влади людині, наділеній привабливістю у поєднанні з твердими переконаннями та вузькістю розуму. Така людина легко може перетворити натовп із аморфної маси на руйнівну матеріальну силу.
     Одним цікавим фактором масової поведінки, який згадано в багатьох описах дій натовпу, є однаковий вираз людських облич. Це пояснюється тим, що сильне переживання певного емоційно-афективного стану впливає на мускулатуру обличчя та спричиняє напруження тих самих м’язів у багатьох людей. Обличчя стають схожими, з’являється узагальнене обличчя маси. Через це явище виникає чимало труднощів під час спроб ідентифікувати учасників масових заворушень.
      Натовпом, масовою свідомістю можуть маніпулювати ЗМІ, які підконтрольні певним лідерам відповідно до цілей цих лідерів (політиків, олігархів, представників владних структур та ін.).
 Завдяки ЗМІ інформацію можна:
■ спотворити за допомогою неповного, одностороннього подання; так званий фрагментарний спосіб поширення інформації (масив інформації подрібнюють на менші масиви або подають єдиним неопрацьованим потоком, що не дозволяє пересічному індивіду сформувати цілісну картину подій);
■ відредагувати, додавши власні домисли та коментарі (значну частину спотворень у поданні інформації спричинено індивідуально-психологічними особливостями поширювачів інформації, особистими політичними симпатіями);
■ інтерпретувати у вигідному для замовника цієї інформації світлі;
■ приховати, водночас акцентуючи увагу на окремих сторонах події, замовчуючи інші, що створює додаткові можливості для маніпулювання аудиторією (наприклад, створити так званий інформаційний шум, тобто знизити міру сприйняття фактів за рахунок подачі такої кількості новин, за якої стає неможливим їхнє сортування);
■ спотворити — подати неперевірену інформацію, що є певним маніпулятивним прийомом, адже відповідно до закону випередження (сформульованому ще 1925 р. американським психологом М. Лундтом) будь-яке перше повідомлення про подію справляє значно сильніший уплив на аудиторію, ніж наступні;
■ поширювати з акцентуванням уваги на певній особливості як єдиному правильному варіанті. За рахунок цього створюватиметься ілюзорнийефект підтримання трансльованої ЗМІ ідеї більшістю, що призведе до небажання індивіда відкрито висловлюватись, побоюючись будь-яких санкцій, якщо його точка зору не схожа на погляди більшості. Чим частіше це повідомлення повторюватиметься у ЗМІ, тим більше зростатиме небажання людини публічно говорити — так звана модель спіралі мовчання.

4. Дайте відповідь на запитання
На вашу думку, як усе щойно вами почуте проектується на вивчений твір? 
(Влада в тоталітарному суспільстві зацікавлена в тому, щоб народ, маси були покірними, духовними рабами, які приймали все, що ця влада їм запропонує. Прозріння буває важким і небезпечним, як це показано у творах Р. Д. Бредбері, зокрема у романі «451° за Фаренгейтом».)

5. Запитання для диспуту
Чи згодні ви з висловлюванням Ж. А. Пуанкаре, французького математика й філософа: «Уся міцність цивілізації залежить від Науки та Мистецтва»? Свою думку обґрунтуйте.

6. Вікторина
Визначте, хто з героїв роману «451° за Фаренгейтом» р. Д. Бредбері сказав ці слова.
■ «Це було б смішно, якби не було так серйозно»¹. 
■ «Важко визначити мить народження дружби. Коли по краплині наповнюєш посудину, буває одна, остання, яка переповнює її, й рідинапереливається через вінця; отак і серед багатьох добрих вчинків є якийсь, що переповнює серце». 
■ «Зрештою, ми живемо в таку пору, коли люди не мають жодної цінності. людина — наче паперова серветка: в неї висякуються, зминають, викидають. Ніхто не має свого обличчя». 
■ «Ненавиджу римлянина на ймення Статус-Кво... Дивися на все з подивом, живи так жадібно, ніби через десять секунд помреш. Намагайся побачити світ. Він прекрасніший за будь-яку мрію, створену на фабриці й оплачену грішми. Не проси гарантій, не шукай спокою — його зараз не існує на білому світі. А коли і є, то він родич мавпи-лінивця, що висить день і ніч на дереві вниз головою і спить, спить протягом усього життя. До дідька!.. Струсони дерево, хай те ледащо гепнеться об землю!» 
■ «Насамперед ми повинні побудувати фабрику дзеркал і цілий рік випускати дзеркала, дзеркала й нічого більше, щоб люди могли добре роздивитися себе в них». 
■ «А ще думав про книжки. І вперше зрозумів, що за кожною стоїть людина. Людина плекала свої думки. Потім витрачала хтозна-скільки часу, аби їх викласти на папері. А мені це досі й на думку не спадало».
■ «Але в людини є чудова риса: якщо треба починати все з самого початку, вона не зневірюється і не втрачає мужності, бо знає, що це дуже важливо і варто зусиль». 
■ «Не вимагайте гарантій. І не чекайте порятунку від чогось одного — від людини, машини чи Бібліотеки. Створюйте самотужки засоби порятунку,— і якщо втопитеся, то принаймні знатимете, що пливли до берега». 
■ «На все свій час. Так. Час руйнувати і час будувати. Так. Час мовчати і час говорити». 
■ «життя коротке, отож треба перш за все працювати, а після роботи — розважатися досхочу. І навіщо навчатися чогось іншого, крім уміння натискувати на кнопки, вмикати перемикачі, загвинчувати гайки і припасовувати болти?» 
■ «Отже, тепер вам ясно... чому книжки викликають таку ненависть, чого їх так бояться? Вони показують пори на обличчі життя. Тим, хто прагне спокою, хотілося б бачити лише воскові лиця, без пор, безволосі й невиразні».
■ «Переказ переказу! Витяг із переказу переказу! Політика? Один стовпчик, два рядки, заголовок! І за хвилину все випаровується з пам’яті. Крутіть людський розум у шаленому смерчі — швидше, швидше! — руками видавців, підприємців, дикторів, так, аби відцентрова сила викинула геть усі непотрібні, зайві, шкідливі думки!» 
■ «Спадковість і оточення — дивні речі. Не дуже просто позбутися всіх диваків за якихось кілька років. Домашнє оточення може звести нанівець усе, що намагається прищепити школа. Ось чому ми весь час зменшували вік дітей для вступу в дитячі садки і тепер вихоплюємо їх мало не з колисок». 
■ «Не можна побудувати дім без цвяхів і дерева. Отож коли не хочеш, щоб дім побудували, заховай цвяхи і дошки. Коли не хочеш, щоб людина стала нещасною через політику, не давай їй змоги роздивитися проблему з двох боків. Хай бачить лише один бік, а ще ліпше — жодного. Хай забуде, що існує така штука, як війна. Хай уряд нездатний, нестійкий, душить податками — це краще, ніж заворушення в народі! Головне — спокій».
■ «Влаштовуйте різні конкурси, наприклад: хто краще запам’ятає слова популярних пісеньок, хто може назвати столиці штатів чи хто знає, скільки зібрали зерна в штаті Айова торік. Напихайте людям голови інформацією, яку не можна перетравити; захаращуйте їх нічого не вартими «фактами», аби вони переситилися, аби відчували себе «чудово поінформованими». І тоді вони вважатимуть, що думають, що рухаються вперед, хоч насправді й стоять на місці. І вони будуть щасливі, бо ті «факти» не змінюються. Але боронь боже втаємничувати їх у таку непевну матерію, як філософія чи соціологія — вони можуть спробувати пов’язати деякі речі та явища. А це призводить до меланхолії! Той, хто вміє розібрати й зібрати телевізорну стіну,— а тепер це можуть майже всі,— щасливіший за того, хто намагається виміряти й математично обчислити Всесвіт, бо той Всесвіт не можна ні виміряти, ні обчислити, не відчувши власної мізерності й нікчемності. Я знаю, бо сам намагався зробити це!» 
7. Підсумок
Зазираючи на кілька століть уперед, Бредбері робить висновок: людство і людина прямують не туди, а на цьому хибному шляху вони втрачають усе світле, прекрасне, радісне. Але він вірить у духовне відродження людини. А якщо в серці хоча б однієї людини переможе добро, світ ще не загинув, людство ще може врятуватися. У романі висловлено мрію про людину, душа якої горнеться до прекрасного і яка поверне світу гармонію. Можливо, цією людиною з душею стане Ґай Монтеґ.
Домашнє завдання    Повторити вивчений матеріал з творчості Шолом-Алейхема та Р.Бредбері